Бойовий медик із Хмельниччини знищив ворожий танк

Нещодавно у багатьох ЗМІ поширили інформацію про те, що 66-ою механізованою бригадою імені Мстислава Хороброго за кілька перших днів жовтня на Лимано-Куп’янському напрямку було знищено 25 танків противника. Частину цих танків “відмінусували” бійці 88-го окремого батальйону тероборони, який був в оперативному підпорядкуванні бригади. В їх числі – мужні вони з Хмельниччини. Завдяки їм кілька одиниць ворожої бронетехніки разом з екіпажами залишилися іржавіти на полі бою. Саме про них і розповіли в пресслужбі 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Один із героїв – Павло на псевдо “Капелан”, бойовий медик батальйону, родом з Ізяслава Хмельницької області. Так його прозвали за те, що він, маючи світлий погляд і бороду, справді чимось нагадує священника. Проте в цивільному житті Павло вчився на автомеханіка, працював водієм. А з початком повномасштабного вторгнення 26-річний юнак, не задумуючись, добровільно вступив до лав 88-го батальйону 106-ї окремої бригади тероборони.

Першого жовтня Павло разом із побратимами був на бойовій позиції, коли на них рушили колони російських танків.

“Почувши по рації про те, що на наш напрямок рухаються колони танків противника, ми швиденько підготовили протитанкові засоби, сіли, закурили та почали чекати. Коли перший з колони танк почав зрівнюватися з нашими позиціями, я вхопив РПГ вискочив з окопу та здійснив постріл по танку. Попав у моторний відсік. Танк спочатку призупинився, а далі знову почав рух. В той же момент я почув вибух – це був приліт від пострілу іншого танка, снаряд упав прямісінько біля мого окопу”, – пригадує військовослужбовець.

Вибух від ворожого снаряду дався взнаки: хлопця тоді трохи контузило. Але це його не зупинило і він продовжив бій.

“В моїх очах з’явилася пелена, в цей момент побратими мене вже не прикривали, бо намагалися не допустити орківську піхоту, яка лізла, як сарана. Я неодноразово наносив ураження по танку, зробив раз за разом кілька пострілів, і в результаті танк все ж таки був знешкоджений”, – розповідає Павло.

Павло “Капелан” та Михайло “Жора” (тут і далі фото зі сторінки 106-ї окремої бригади Сил ТрО ЗСУ)

Побратими евакуювали хлопця з поля бою та передали медикам. А самі залишились на визначеному рубежі, боролися за нього до останнього, попри переважаючі сили противника.

“Він бігав, як підсмажений, ні на мить не зупинявся, збирав набої, вистрибував, здійснював постріл та швидко повертався назад. І так продовжувалося, допоки танк не був знищений”, – згадує той бій один із побратимів Павла.

Пізніше на питання, що ж йому додавало сил, аби діяти так рішуче і безстрашно, Павло відповів, що не хоче допустити, аби всі ті жахіття, які відбуваються на сході, повторились у краю, де живуть його рідні. Після перемоги планує допомагати тим, кого війна залишила без домівок.

Коли ж на наші позиції посунув наступний танк, його підбили ще два бійця Шепетівського батальйону – Роман (“Лєший”) та Михайло (“Жора”).

“Капелан” зробив п’ять пострілів з РПГ та один з “Матадора”, в результаті танк противника був знищений. А по другому танку стріляли “Лєший” – з РПГ та “Жора” – з АТ-4, в результаті чого і цей танк також був знищений”, – доповнює розповідь командир роти на псевдо “Соломон”.

Роман “Лєший”

В підрозділі додають, що це лише один епізод з низки важких і запеклих боїв, які тривали з 1 по 5 жовтня на зазначеному напрямі. Нашим тероборонівцям доводилося самотужки зупиняти техніку та піхоту окупантів, маючи у своєму розпорядженні лише легке озброєння. Артилерію 66-ою механізованою бригадою імені Мстислава Хороброго було застосовано на четверту добу після описаних подій.

Командування батальйону подало на нагороди “Капелана”, “Лєшого”, “Жору” та інших військовослужбовців підрозділу за виявлені у боях відвагу, мужність та героїзм.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook