Куля була біля серця: врятований хмельницькими хірургами боєць продовжує воювати

У лютому ХМ-ІНСАЙД публікував історію про унікальне оперативне втручання, яке виконала бригада хірургів Хмельницької міської лікарні. Медики вилучили кулю, що застрягла в міліметрах від серця військового і могла в будь-який момент забрати його життя. Рентгенівський знімок кулі, яка “прямувала” до серця, облетів весь світ. А днями стало відомо, що прооперований боєць одужав та вже повернувся на фронт і воює у лавах 5 Слобожанської бригади Нацгвардії.

Про Вікторовича (так називають бійця побратими) розповіли у підрозділі комунікації Східного територіального управління  Національної гвардії України. 

Вікторовичу 54 роки, він родом із Покровська Донецької області. Працював шахтарем, був прохідником. Вийшов на пенсію. У 2015-му його мобілізували, але через стан здоров’я одразу комісували. А в травні 2022-го Віталій сам прийшов та попросився у Нацгвардію.

Врятований Вікторович повернувся захищати Україну (фото ngu.gov.ua)

“Я служив при союзі строкову у таманській мотопіхотній…Тому я напевно знаю, з ким ми воюємо, їх довбаний (в оригіналі звучало грубіше, але точніше – авт.) менталітет”, – каже боєць.

Втім, всі запитання стосовно бойового шляху він намагається оминати. До розмови підключаються побратими, що стоять навколо:

“Ви пам’ятаєте, що “Донбас порожняк не гоніт?, – раптово вигукує один із чоловіків, пригадуючи фразу з інтерв’ю колишнього диктатора, що стала крилатою, – В гарному сенсі вона про нашого Вікторовича, він – людина виважених дій!”.

А далі хлопці навперебій розповідають про сміливі вчинки Вікторовича, отримане ним важке поранення, через яке п’ять днів у реанімації наш герой боровся зі смертю.

“Та про цей випадок майже всі ЗМІ розповідали, що там у Вікторовича всередині – вся країна бачила!”, – зауважують побратими та починають показувати те саме фото у своїх телефонах.

(Куля біля серця на рентгенівському знімку і вже вилучена (фото Хмельницької міської лікарні)

Події відбувались у середині лютого 2023 року. Поранення Віталій отримав на бойовому завданні. Згадує, що відчув гострий пекучий біль в ділянці серця та виділення крові з кашлем. Куля пройшла крізь ліве плече, ліву легеню буквально в міліметрах від серця, роздробила поперечний відросток п‘ятого грудного хребця.

Місце розміщення кулі Хмельницьким лікарям вдалось визначити до міліметра, завдячуючи новітньому обладнанню. Операція пройшла швидко та менш травматично. З операційної, за словами медиків, Вікторович навіть вийшов власними ногами. А кулю хірурги подарували військовому, як сувенір, у день його народження.

Командир розповідає, що після одужання Віталія хотіли комісувати, але боєць сам настояв на поверненні у бойовий підрозділ на передову.

“Не може він без нас жити!,– сміється командир роти.

Віталій відбивається жартами, але поступово втягується у розмову і вже далі сам розкриває власні враження від подій 2014 року та часткової окупації Донбасу росіянами.

“Перші думки були, що це просто неможливо. У нас живуть вірмени, євреї, українці, росіяни – і всі жили мирно. Ну, щоб ви розуміли – у мене самого українсько-польсько-білорусько-єврейське коріння. До Майдану спочатку я ставився різко негативно. Я ж з Донбасу… Бачив, що з обох сторін є як ідейні, так і ті, що за гроші. А ще я тоді не розумів, що події 2014-го – це був початок широкомасштабної російської агресії”, – згадує Вікторович.

Про новий виток війни, що розпочалась у 22-му, Вікторович каже “брудна та некрасива ця справа, її робити треба, а не говорити про неї”. Тому пропонує розповісти про свою родину. У цей момент його обличчя стає світлим, в очах з’являється радість, на вустах – посмішка.

“У мене три доньки, три зяті. Двоє воюють, у третього – броня на шахті. Всі працюють на нашу спільну Перемогу. Онуків вже три хлопчики та дві дівчинки, ще одну дівчинку очікуємо скоро. Ось, поїду у відпустку – якраз буде мені подарунок – її народження”, – посміхається Віталій.

Спочатку жартує, що після перемоги бачить себе на дачі у гойдалці, а навкого – онуки, кури, гуси. Далі додає, що працюватиме на відновлення країни. На пенсію не збирається.

“Ось, що я вам скажу, як висновок: у нас на Донбасі в росію не хочуть. Уявіть, зайшли у твою хату, забрали холодильник, вбили родичів, зґвалтували дружину і кажуть, що від когось вас рятують. Або на вулиці абсолютно лівий мужик б’є тебе в пику, бо може завтра ти його збирався вдарити. Маячня якась… Не брати нам росіяни, бо брати так, як вони, не вчиняють!”, – резюмує Вікторович і поспішає у справах, які, наголошує, для нього важливіші найкрасивіших слів.

У Нацгвардії додають, що воїни 5 Слобожанської бригади гідно проявили себе у боях за Харків, Ізюм, Балаклію, Кремінну. Вони є питомою складовою Сил Оборони України, вони професійно нищать російських загарбників на східних рубежах, відчайдушно б’ються за волю та суверенітет українських земель.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook