«На деокупованих територіях бачив безліч замінованих іграшок», – сапер з Хмельниччини

Суспільство

Там, де заборонено ступати простим людям, ступають – сапери. Особлива справа – для особливих людей. Це найтихіше військо ДСНС. Вони з перших днів деокупації української землі від ворога, другими після військових, ступають на випалену землю. Саме від їхньої професійності залежить життя у містах та селах, які окупанти зрівняли з землею. І саме сапери дадуть тверду відповідь на майбутні запитання: чи зможуть тут знову бігати діти, чи безпечно буде пересуватися вільно на вільній українській території?

Сержанту служби цивільного захисту саперу Групи піротехнічних робіт Аварійно-рятувального призначення Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області Владиславу Кваші лише 22 роки. Вже рік, як він обрав для себе фах сапера. І попри молодий вік бачив наслідки війни, яка увірвалася до мирних міст та сіл та знищила людські життя.

Саперів з Хмельниччини особливо вразила розруха в українських містах. Знищено все, що раніше забезпечувало нормальне людське життя. І заміноване все.

«Коли бачиш зруйноване до попелу людське майно та інфраструктуру, то очевидно, що ворог цілився навмисно у житлові квартали. Для окупантів немає нічого святого, немає моральних цінностей, – розповідає про емоції від побаченого Владислав Кваша. – Та найнестерпніше бачити заміновані дитячі іграшки, а таких на деокупованих територіях безліч».

Сапери розповідають, що деякі вибухонебезпечні предмети, до моменту розмінування на деокупованих територіях, бачили лише на сторінках навчальних підручників. Ніколи не сподівалися, що на українській землі доведеться зустріти стільки боєприпасів нового зразка. Владислав додав, що, до прикладу, такою вибухівкою як «пелюстка» всіяні зелені зони Ізюма. Міна такого ж кольору як трава, майже не помітна, але не менш небезпечна. З такими знахідками потрібно бути особливо уважними і помітити її може пильне око сапера. Роботи з розмінування території України після бойових дій – на роки.

«Касетна міна – заборонена Женевською конвенцією. Це вибухівка масового ураження та не контрольована. Проте вона активно використовується окупантами, – розповідає сапер тримаючи у руках знешкоджену касетну міну, яку привіз з Харківщини до навчального класу Аварійно-рятувального загону. – Розмінування українських міст, сіл, полів, лісосмуг, доріг – це робота на кілька десятків років. Це ще доведеться працювати і працювати…».

Також читайте:

історію про ліквідацію наслідків ворожих обстрілів від одного з рятувальників зі Старокостянтинова

Сапери розповідали про знищення російських ракет на Хмельниччині

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм