Рік УПА: в Хмельницькому відкрили виставку, присвячену українським повстанцям

Хмельницька обласна рада ще на минулорічній сесії визнала 2022-ий роком Української повстанської армії (УПА), яка вела збройну боротьбу за державну незалежність України. Цьогоріч виповнюється 80 років з часу створення перших бойових загонів УПА. З цієї нагоди в музеї-студії фотомистецтва у Хмельницькому відкрили інформаційно-просвітницьку виставку «УПА – відповідь нескореного народу».

Тут представлені роботи, які розповідають про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби українського народу проти окупаційних режимів. Ознайомитися з експозицією можна протягом двох тижнів.

Виставка, як повідомляють в міськраді, створена у співпраці Українського інституту національної пам’яті з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького», архівом Служби безпеки України.

“Близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом головним учасникам війни, обом тоталітарним режимам – нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії. Це військове формування було не найбільшим серед тих, що зійшлися в смертельному герці на українській землі. Але було найважливішим, адже УПА була єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями”, – наголошують в міській раді.

За офіційними даними, це військове формування було створене 14 жовтня 1942 року, однак частина істориків вважає, що це відбулося на пів року пізніше. На території Хмельниччині загони повстанців були сформовані упродовж осені-зими 1942-1943 років. Серйозні збройні сутички розпочалися навесні 1943 року, а влітку того ж року були проведені рейди УПА. Нацисти переслідували українських націоналістів, зокрема тоді в Проскурові розстріляли провідника північної округи Борисюка.

Загалом на Хмельниччині діяли 10 груп УПА. Територія Кам’янець-Подільської області (колишня назва Хмельницької області) належала до групи «УПА-Південь». Повстанці здійснювала диверсійні акції та займалися пропагандистською роботою. Протягом грудня 1944 року УПА вела бої з 127 полком НКВС між Жмеринкою та Кам’янцем-Подільським. Від листопада 1944 року до лютого 1945 року УПА провела 79 антирадянських акцій.

На початку 1950-х років на Хмельниччині діяли Кам’янець-Подільський окружний провід ОУН «Дон», Віньковецький, Дунаєвецький, Теофіпольський, Білогірський та інші надпроводи, крайовий провід «Поділля».

Одним з першочергових завдань радянських органів державної безпеки протягом усього часу боротьби з українським націоналістичним підпіллям була його локалізація у межах західних областей України. Тривалий час лінія зв’язку існувала на межі тодішніх Орининського району Кам’янець-Подільської області та Скала-Подільського району Тернопільської області. Нею на схід переправляли підпільників, літературу та пошту. Координував лінію провідник Микола Штойко («Богун»).

15 серпня 1951 року управлінням Міністерства державної безпеки СРСР у Кам’янець-Подільській області була проведена операція, в результаті якої був захоплений підпільник Михайло Пиріг. Під час допиту він вказав на перебування «Богуна» та його заступника — «Андрія». Того ж дня оперативна група знайшла криївку. «Богун» та «Андрій» загинули в бою. Відтак лінія зв’язку була порушена.

В результаті кількох подальших операцій загинули або були заарештовані майже два десятка підпільників ОУН-УПА в колишніх Ярмолинецькому, Дунаєвецькому, Білогірському та Віньковецькому районах. Аналогічні операції проводилися у різних районах області і в 1952 році.

За час свого існування УПА вела бої з радянськими, німецькими, польськими та чехословацькими військами. Чисельність повстанських підрозділів коливалася від 25 до 100 тисяч бійців. Територія діяльності руху охоплювала всю територію сучасної України, а також Кубань, Польщу, Чехословаччину та Білорусь. 

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook