Мешканка Шепетівки намагалася у суді довести право на спадщину померлої в РФ тітки

До місцевого суду звернулася жителька міста Шепетівка із заявою. Вона просила встановити факт постійного проживання однією сім’єю зі своєю тіткою понад 5 років до часу відкриття спадщини. Тітка померла на території РФ, а шепетівчанка є єдиною спадкоємицею її майна тут. Однак суд побачив в діях заявниці ознаки недобросовісності.

Про це розповіли в Хмельницькому апеляційному суді.

За словами шепетівчанки, у 2016 році вона забрала до себе дружину померлого рідного дядька й вони стали проживати однією сім’єю. А 28 лютого 2021 року тітка померла. Після її смерті залишилося спадкове майно – земельна ділянка. Заявниця уважала себе спадкоємицею четвертої черги й була впевнена, що прийняла спадщину (бо інших спадкоємців у померлої немає).

Утім нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зазначивши, що вона не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом. Тому для встановлення факту, що має юридичне значення, подала заяву до суду.

Як встановив Шепетівський міськрайонний суд, тітка заявниці померла у російському місті Брянськ. За словами свідків, вона поїхала туди на Різдво до доньки. А перед цим дійсно 5 років жила однієї сім’єю із заявницею.

“Проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтверджено лише показаннями свідків. До того ж, їхні свідчення спростовують офіційні документи”, – зауважив суд.

Тобто, за даними Шепетівської міської ради, спадкодавиця не була зареєстрована у місці реєстрації та проживання заявниці. Місце смерті – місто в РФ й немає доказів на підтвердження того, що вона перебувала там тимчасово. Натомість, за даними прикордонної служби, відомостей про перетинання державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією тітки заявниці у період з 8 листопада 2017 року по 27 червня 2023 року у базі даних не виявлено.

“Отже, вона виїхала до Брянська до листопада 2017 року, а тому не могла проживати однією сім’єю із [заявницею] у місті Шепетівка та вести з нею спільне господарство”, – констатував суд.

Зазначив, що у діях заявниці є ознаки недобросовісної поведінки. Вона полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб та є формою зловживання правом. І відмовив у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook