На Хмельниччині визначились із лауреатами обласної премії імені Володимира Ґериновича

Хмельницькою облрадою два роки тому було засновано обласну премію імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень на вшанування видатного українського вченого, педагога, науковця, краєзнавця Хмельниччини та громадського діяча.

Премія присуджується щорічно до Дня краєзнавства – 28 травня за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень, яка сприяє утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, відродженню національної культури, популяризації історичного краєзнавства та вирізняється новизною й оригінальністю.

Премія виплачуватиметься у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, передбачених для цього в обласному бюджеті.

“У п´ятницю, 5 травня, під головуванням керівника Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Юрія Телячого відбулося засідання комітету з премії за кращу краєзнавчу роботу. Члени конкурсного комітету детально проаналізували подані на здобуття премії роботи та висловили особисте бачення щодо відповідності вимогам конкурсу представлених видань”, – повідомили в облраді.

Зокрема, на розгляд комітету надійшло п´ять робіт:

• монографія «Місцеві органи державної влади гетьманату в Правобережній Україні (квітень – грудень 1918 р.)», автори Віталій Галатир, кандидат історичних наук, доцент, головний науковий співробітник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву області, член Національної спілки краєзнавців України та  Віталій Лозовий, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Національної спілки краєзнавців України;
• монографія «Науково-педагогічна та громадська діяльність В. О. Ґериновича (1900-ті – 1940-і рр.)», автор Володимир Островий, кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедрою суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, член Національної спілки краєзнавців України;
• літературно-наукове видання «Корисна ксьонжка для Насті та її майбутніх дітей», автор Володимир Захар’єв, голова Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», член НСКУ та НСЖУ;
• монографія «Українська церква: історія руїни і відродження», автор Петро Слободянюк, історик, архівіст, почесний член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки журналістів України;
• наукове видання «Красилівщина: Українська революція. 1917 – 1921 рр. (документи та матеріали)», колектив упорядників у складі Олександра Завальнюка, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка, Володимира Байдича, кандидата історичних наук, заступника директора ДІКЗ «Межибіж», Олександра Байдича, голови Красилівської територіальної організації Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Вадима Байдича, вчителя історії Кузьминського ліцею Щиборівської сільської ради Хмельницького району та Віталія Лавринчука, методиста з туристсько-краєзнавчої роботи будинку творчості та юнацтва Красилівської міської ради.

Голова комітету Юрій Телячий зауважив, що в поданих на конкурс роботах відображено історію рідної Хмельниччини та всі видання гідні обласної премії.

За результатами відкритого рейтингового голосування, цьогорічними лауреатами обласної премії імені Володимира Ґериновича в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень стали монографія «Науково-педагогічна та громадська діяльність В. О. Ґериновича (1900-ті – 1940-і рр.)»  та наукове видання «Красилівщина: Українська революція. 1917 – 1921 рр. (документи та матеріали)».

Додамо, що у 2022 році першим лауреатом обласної премії імені Володимира Ґериновича за кращу роботу в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень було визнано Лілію Іваневич за її монографію «Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості».

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook