Пройшов «гарячі» відрядження: історія медика-рятувальника із Хмельниччини (ВІДЕО)

Володимир Петляк – 22-річний фельдшер-рятувальник. За чотири роки служби у ДСНС Хмельниччини побачив багато крові та страждань. Побував разом зі зведеним загоном рятувальників у «гарячих» та небезпечних відрядженнях на Київщині, після вигнання російських окупантів, та у звільненому Херсоні. Отримав відзнаку «За відвагу в надзвичайній ситуації».

Про хороброго колегу розповіли в Головному управлінні ДСНС у Хмельницькій області. Там Володимир Петляк (на фото нижче за тектом) у навчальному класі Аварійно-рятувального загону спецпризначення проводив чергові навчання з домедичної допомоги для колег.

«Найперше, що входить до моїх обов’язків – це порятунок здоров’я та життя цивільних. На початку своєї служби мав рятувати людей у надзвичайних ситуаціях. Зараз, після початку повномасштабної війни, моєї допомоги потребують усі», – розповідає Володимир.

Молодий помічник лікаря пригадує, що до поїздки у Херсон готував себе морально – очікував побачити найжахливішу картину життя. Згодом виявилося, що за сталевої витримки до усього можна швидко адаптуватися. Тим більше, у такій тісній співпраці рятувальників та медиків. Бо після чергових «прильотів» у житлові будинки, під звуки вибухів до місця одразу прямували служби «101» та «103».

«З-поміж усього, що відбувалося в Херсоні, мені на усе життя запам’яталося, як нас зустрічали місцеві. Хтось плакав від радості, хтось постійно обіймався з нами, інші дякували, що ми з ними. Повірте, ось ці хвилини надзвичайно позитивних та щирих емоцій перекреслюють увесь страх та біль від побаченого», – ділиться Володимир.

Втім, у його пам’яті є й негативні спогади, які, каже, волів би стерти. Загибель дитини під час надзвичайної події вважається найтрагічнішим моментом. Саме цей біль рятувальники несуть через усе життя.

Батьки Володимира, як зауважують в ДСНС, пишаються сином. Але з кожним відрядженням у небезпечні точки – хвилюються. За словами фельдшера, і на Київщині, і в Херсоні пережив найсильніші емоції від побаченого, почутого від очевидців російських злочинів та пережитого під час обстрілів чи порятунку колег. Тепер, каже, бачив більше, ніж багато хто з його однолітків.

«Ми вільний народ. На жаль, не усі люди у відносно тилових містах розуміють потворність війни. Цю трагедію переживають лише ті, хто має на війні рідних чи втрачених близьких. Інші ж – ставляться байдуже. Для мене – це неприйнятно. Бо ми єдиний народ, єдина нація, у єдиній країні з війною, яку нам нав’язали. Вона забирає життя та здоров’я моїх колег, моїх українців», – впевнений фельдшер-рятувальник.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook