Релігійний «марафон»: громади Хмельниччини переходять до ПЦУ та забирають землі у церков моспатріархату

2 квітня, у місті Хмельницький сталася конфліктна ситуація на релігійному ґрунті. В одному із храмів УПЦ (МП) служителі культової споруди побили військового. Ця подія стала стартом справжнього релігійного «марафону» і громади Хмельниччини одна за одною переходять до ПЦУ, звертаються до депутатів із вимогою заборонити УПЦ та забирають у комунальну власність землі під культовими спорудами московського патріархату.

Уже ввечері цього ж дня поблизу Свято-Покровського кафедрального собору УПЦ (МП) в обласному центрі, де і трапилося побиття військового, почали збиратися сотні небайдужих людей. Вони ухвалили рішення про перехід релігійної громади до ПЦУ і в соборі вперше прозвучала молитва українською.

4 квітня депутати Хмельницької обласної ради одноголосно ухвалили рішення рішення “Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Хмельницької області”, яким заборонили діяльність Української православної церкви московського патріархату (офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви) на території Хмельницької області.

Цим же рішенням запропоновано Президентові України визначити законопроєкт “Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій” як невідкладний – для його позачергового розгляду Верховною Радою.

Рекомендували владі на місцях провести інвентаризацію земельних ділянок, що перебувають в користуванні УПЦ (МП), з подальшим припиненням права користування ними, а також сприяти зміні канонічної підлеглості таких релігійних громад.

Місцеві ради на Хмельниччині почали ухвалювати рішення про заборону діяльності УПЦ (МП) на території громад, а люди масово вирушили до храмів моспатріархату в різних куточках області, аби ухвалити рішення про перехід до ПЦУ.

Деражня

4 квітня відбулася позачергова сесія Деражнянської міської ради восьмого скликання. Депутати міської ради одноголосно ухвалили:

• Запропонувати Голові Верховної ради України відповідно до ст. 93 Конституції України, визначити законопроект “Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій” як невідкладний – для його позачергового розгляду Верховною Радою України.
• заборонити діяльність УПЦ МП на території Деражнянської міської територіальної громади;
• припинити права постійного користування земельними ділянками 10 релігійним громадам;
• скасувати 11 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельної ділянки в постійне користування;
• скасувати рішення щодо передачі у постійне користування земельної ділянки.

«В Україні має бути Єдина Українська Православна Церква. У грудні минулого року, згідно указу №820 президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону Московського патріархату в Україні. Хочу зазначити, що сьогодні відповідні звернення були підтримані депутатами міських, районних та обласної рад Хмельниччини, адже ми маємо залишити нашим дітям українську мову, державу і церкву!», – прокоментував очільник Деражні Андрій Ковпак.

Хмельницький

5 квітня, ввечері хмельничани проголосували за перехід до ПЦУ найстарішого храму в Хмельницькому, пам’ятки архітектури — церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що на вулиці Вайсера, 15, у середмісті. Уже наступного дня новий керуючий Хмельницькою єпархією Української православної церкви Віктор Коцаба провів тут богослужіння.

Пізніше виявилося, що у приміщеннях Свято-Покровського кафедрального собору та Церкви Казанської ікони Божої матері в Хмельницькому ревізійна комісія виявила антиукраїнську літературу. СБУ досліджує ці випадки

4 квітня на позачерговій сесії Хмельницької міської ради депутати ухвалили рішення про припинення користування УПЦ (МП) усіма земельними ділянками на території громади. Мова про 11 ділянок у Хмельницькому та по 1 у селах Велика Калинівка і Черепова.

10 квітня у Хмельницькому громада проголосувала за перехід до Православної церкви України Свято-Георгіївської церкви УПЦ московського патріархату.

(Фото з сторінки В.Підгайчука)

Про це у Фейсбуці повідомив депутат Хмельницької міської ради Віталій Підгайчук.

«Завдяки оперативному зібранню хмельничан в колишньому храмі московського патріархату… вперше за багато років звучала молитва за Україну та українське військо українською мовою», – написав Підгайчук.

Однак, не усі храми духівники московського патріархату покидають охоче. Так, за словами керівника релігійної громади храму Різдва Пресвятої Богородиці у Хмельницькому Віталія Присяжнюка, попри рішення громади щодо переходу цієї церкви до ПЦУ, за яке п’ятого квітня проголосували 630 хмельничани на зібрані біля храму, там продовжують правити священники УПЦ (МП), ключ від церкви не віддають і не пускають туди ревізійну комісію для проведення інвентаризації.

“Ревізійна комісія зайшла всередину, але на жаль її робота була заблокованою. Будь-які провокації зараз на руку лише ворогу. Вони зайшли в храм, після того, як громада одностайно проголосувала про перехід до ПЦУ, вони чекали провокацій, вони чекали, що ми прийдемо в наш храм, але ми того робити не будемо. Ми розуміємо, що там також наші хмельничани, парафіяни того храму, але на жаль їм настільки ту інформацію перекручують, подають, що ми захоплюємо, що ми якісь радикальним шляхом йдемо. Ні, ми розуміємо, що прийде час і в Україну буде одна православна церква України”, — сказав Віталій Присяжнюк.

Славута

6 квітня відбулася позачергова сесія Славутської міської ради. На засіданні одноголосно прийнято рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Славутської міської територіальної громади» і «Про заборону діяльності Української Православної Церкви московського патріархату на території Славутської міської територіальної громади». Також було припинено право постійного користування земельними ділянками:

• Релігійній громаді УПЦ Свято-Різдво-Богородичної парафії (вул. Церковна, 24 А);
• Релігійній громаді УПЦ Свято-Різдво-Богородичної парафії (вул. Миру, 69);
• Релігійній громаді УПЦ Свято-Різдво-Богородичної парафії ( вул. Миру, 69А);
• Жіночому монастирю святої праведної Анни Шепетівської єпархії УПЦ (вул. Острозька);
• Жіночому монастирю святої праведної Анни Шепетівської єпархії УПЦ (вул. Монастирська, 9);
• Релігійній громаді УПЦ «В честь Ікони Божої Матері «Скоропослушниці» (вул. Ярослава Мудрого);
• УПЦ Різдва Пресвятої Богородиці (перехрестя вулиць Соборності та Ярослава Мудрого);
• Релігійній громаді УПЦ Свято-Різдво-Богородичної парафії (вул. Соборності).

Старокостянтинів, Кам`янець-Подільський, Шепетівка

Хвиля релігійних протестів проти московського патріархату продовжувала ширитися Хмельниччиною. І 8 квітня, услід за прикладом хмельничан, до храмів УПЦ (МП) з вимогою перейти в підпорядкування ПЦУ зібралися в містах Старокостянтинів, Кам`янець-Подільський, Шепетівка. Скрізь були протистояння, прибічників УПЦ (МП) навіть звозили автобусами задля “масовки”. В окремих церквах вдалося проголосити молитву українською. ХМ – ІНСАЙД детально писав про ці події ТУТ

У Кам’янці-Подільському 8 квітня було зібрано майже 4 000 підписів місцевих жителів за перехід собору з УПЦ (московського патріархату) до ПЦУ. Під храмом перебувають представники ПЦУ та УПЦ (МП). Останні не пропускають у собор ревізійну комісію.

«Під собором мали місце поодинокі суперечки, перепалки. Там є деякі люди спортивної зовнішності. У нас є інформація, що до Кам’янця-Подільського було завезено декілька бусів (із людьми – ред.) із навколишніх областей, але в цілому можу сказати, що ситуація є спокійною, правоохоронці контролюють всі процеси», – сказав у ефірі «Еспресо» міський голова Михайло Посітко.

Нетішин

7 квітня, міська рада Нетішина заборонила діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) на території громади та для двох храмів припинила права постійного користування земельними ділянками.

9 квітня місцеві жителі Нетішина проголосували за перехід 2 храмів УПЦ (МП) (Собору Ікони Божої Матері “Неопалима купина ” та церкви Святої Параскеви) до Православної церкви України. За даними міськради, загалом у голосуванні взяли участь 2 436 людей.

(Фото Нетішинської міськради)

За словами міського голови Нетішина Олександра Супрунюка, представники УПЦ (МП) намагалися усіляко перешкоджати зборам громади.

«Це їхній стиль. Вони пробували збирати підписи в п’ятницю, ходили по будинках, дурили людей. Казали, що збираємо підписи за Українську православну церкву, але не казали, що це Московський патріархат, що за не перехід УПЦ. А люди толком не розібралися і дехто підписував. Але ми дали інформацію і цей фокус їм не вийшов», – сказав він в ефірі програми «Свобода LIVE».

Красилів

10 квітня міський голова Красилова, що у Хмельницькому районі, Ніла Островська провела позачергову сесію за участі 20 депутатів. На ній розглянули 11 питань щодо діяльності УПЦ (МП) на території громади. Хоч раніше очільниця громади заявляла, що позбавлятиме права релігійних громад УПЦ (МП) на користування земельними ділянками за умови офіційної згоди на це вірян, рішеннями сесії було припинено право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовуються храми УПЦ (МП) і припинено право оренди на земельну ділянку в селі Сорокодуби, на якій розташований храм в підпорядкуванні московського патріархату, що перебуває у власності приватної особи.

У той же день понад 1 500 членів релігійної громади проголосували за перехід Свято-Воскресенського храму у Красилові з УПЦ (МП) до ПЦУ. Про це розповіла новообрана голова парафіяльної ради ПЦУ Свято-Воскресенського храму Юлія Бабійчук.

(Фото Красилівської міськради)

За її словами, 10 квітня жителі Красилова зібрались на площі перед Свято-Воскресенським храмом. На територію церкви учасників зборів не пустили парафіяни УПЦ (МП).

Летичів

10 квітня на площі перед адміністративним приміщенням Летичівської селищної ради відбулися збори жителів громади з приводу переходу Свято-Успенського храму УПЦ московського патріархату до помісної Православної Церкви України. Цьому масовому зібранню передувало рішення депутатів Летичівської селищної ради про заборону діяльності УПЦ московського патріархату на території Летичівської громади та заборону на постійне користування земельними ділянками під релігійними спорудами, прийняте 6 квітня на пленарному засіданні чергової сесії.

Учасники зборів вирушили до Свято-Успенського храму, за воротами якого зібралося близько 50 прихожан – прихильників приналежності до московського патріархату.

(Фото Летичівської селищної ради)

«Однак волевиявлення більшості – перемогло: 2138 голосами підтримано перехід Свято-Успенського храму до помісної Православної Церкви України Збори громади були правомочними з дотриманням чинного законодавства України. Процедура передачі здійснюватиметься у правовому полі», – зазначили у селищній раді.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook