РОЗПОРЯДЖЕННЯ ОСТАННЬОГО КОРОЛЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ДОСІ ВИКОНУЮТЬ У МІСТІ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

Місто Городок у Хмельницькій області — єдине місто в Україні, де досі виконують розпорядження останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. І пов’язане воно зі сьогоднішньою датою, 13 червня, днем святого Антонія Падуанського, яке вважається одним із найбільш шанованих католицьких свят.

Свято Антонія, як і сотні років тому, досі залишається одним із найважливіших у місті Город. І не лише тому, що тут зберігається чудотворна ікона святого, датована XVII століттям, з якою пов’язані детективні пригоди та чудеса. Про це розповів історик та краєзнавець Дмитро Полюхович.

За його словами, у 1788 році останній король Речі Посполитої надав містечку грамоту на право проводити ярмарки. Серед п’яти дозволених ярмарків окремим пунктом зазначалося, що один має відбуватися саме на день святого Антонія Падуанського — 13 червня.

Наразі королівська грамота зберігається в обласному архіві (тут і надалі фото, надані Дмитром Полюховичем)

“Невід’ємною частиною святкування є ярмарок — так, як заповідав король. Щоправда, останніми роками він виглядає скромніше: переважає сакральна продукція рук працьовитих китайців. Та все ж навіть сьогодні там можна знайти справжні ярмаркові півники-цукерки на паличці. А от знаменитих півників-свищиків уже немає — гончарі, що їх виготовляли, відійшли у вічність”, – пояснює Дмитро Полюхович.

Епізоди ярмарку та вже зниклі півники-свищики

ДЕТЕКТИВНА ІСТОРІЯ ДВІЧІ ВРЯТОВАНОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ

Чудотворна ікона святого Антонія потрапила на Поділля ще на початку XVII століття, коли францисканці заснували в Кам’янці-Подільському свій монастир. У 1780-х роках, у зв’язку з розбудовою міських укріплень, монастир потрапив під знесення. Для розбору його споруд королю Станіславу Августу Понятовському довелося отримати спеціальний дозвіл від Папи Пія VI.

“У 1787 році безпритульних ченців разом із образом святого Антонія прихистив дідич Городка магнат Ян Якуб Замойський. Нові монастирські споруди, що отримали назву “Кам’янецько-Городоцький”, звели за проєктом польського архітектора Фридеріка Гісґеса на правому березі Смотрича. Серцем францисканської обителі став костел святої Анни (1732), де й “оселився” образ святого Антонія”, – описує історичний факт краєзнавець.

Після закриття монастиря та костелу, веде далі історик, образ святого Антонія перенесли до храму святого Станіслава, що стояв на центральній площі Городка. Його, як і монастир, за кошти магнатів Замойських звів той самий архітектор Гісґес.

У 1932 році комуністи закрили храм, а всі його коштовності – розграбували. В тому числі і срібний оклад та вотивні дари. Ікону ж хотіли просто знищити. Але сторож костелу вирізав головний фрагмент полотна, на якому було намальовано лики святого Антонія та немовляти Христа, і, обмотавши святиню довкола тіла, зумів винести її зі сплюндрованого храму. Врятовану ікону святого певний час переховувала “катакомбна” черниця Кася Кирилівська.

У роки окупації, коли німці дозволили релігійне життя, образ знову з’явився перед вірними. У 1942 році місцевий художник Кульпа наклеїв врятований фрагмент на полотно та відтворив ікону у її попередніх розмірах. Згодом образ зберігався у цвинтарній капличці. Тепер на її місці збудовано новий величний храм святого Станіслава – єпископа та мученика.

За словами Дмитра Полюховича, повну реставрацію унікальної ікони українські та польські фахівці провели вже у 2007 році. Коли полотна 1942 року відділили, то на реставраторів чекало справжнє відкриття. Як виявилося, образ фрагментований набагато більше, ніж вважалося раніше, бо й до 1942-го він складався з кількох частин.

“Найстарішою частиною є власне лик самого Святого. Цей фрагмент датується початком XVІІ століття. Можна припустити, що первісна ікона постраждала у якійсь пожежі, найвірогідніше під час облоги Кам’янця турками у 1772 році. У вогні дивом вцілів лише лик Святого, врятований якоюсь містичною силою”, – припускає краєзнавець.

На думку Дмитра Полюховича, ікону відновили, домалювавши постать святого Антонія та маленького Ісуса у нього на руках. Тобто, образ дивом уцілів не лише у безбожні часи свавілля російських комуністів, але й у буремному XVII столітті.

Читайте також історію днієї знахідки з “присмаком алкоголю” в місті Городок.

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook