Цегла з підписом барона та присмаком алкоголю: історія однієї знахідки на Хмельниччині

У місті Городок на Хмельниччині майже 200 років тому барон Фрідріх фон Гейсмар збудував цукроварню, а згодом — гуральню. Таким чином започаткував промисловий розвиток на той час невеликого містечка. За спогадами старожилів, у пореволюційні роки й аж до середини 1960-х тут діяла пекарня. Згодом будівлю використовували як житлову. Сьогодні ж це лише руїна. Однак цегла, з якої зводили споруду, приховує свої таємниці.

Історією про знахідку поділився дослідник та краєзнавець Дмитро Полюхович. Він поділився світлинами з обстеження руїн гуральні, яке проводив понад десять років тому.

За словами краєзнавця, барон Фрідріх Каспар фон Гейсмар (1783–1848) — одна з найконтроверсійніших постатей серед власників Городка на Поділлі. В одній особі — російський генерал та учасник воєн проти Османської імперії, яка тоді ще становила загрозу Європі. Водночас він був жорстоким карателем, що придушував повстання Чернігівського полку та польське повстання 1831 року.

У Городку барон, як розповідає Дмитро Полюхович, почав господарювати після відставки з війська, коли імператор Микола І впав у слов’янофільство та зачищав армію і чиновництво від німців.

“Саме тоді барон зробив найбільше для містечка: його коротке господарювання 1830–1848 років вважається «золотим часом» Городка доби царату. Зокрема, на березі річки Тростянки, за два кілометри від містечка, він поставив цукроварню, започаткувавши промисловий розвиток міста”, – розповів дослідник.

У відкритому доступі про Городоцьку цукроварню зазначено, що вона побудована на західній околиці селища і почала роботу в 1839 році. Цукроварня Гейсмара була однією з найстаріших в Україні (давнішою є лише цукроварня в Бучаку біля Канева, зведена 1822 року коштом князя Юзефа Понятовського — примітка автора).

Поруч із цукроварнею, але на протилежному від неї березі річки Тростянки, барон звів гуральню. За клеймами на цеглі видно, що обидві споруди з’явились одночасно.

“В обох випадках маємо два типи клейм: «БГ 1836» та «БГ 1840» («БГ» — барон Гейсмар). Цікаво, що існує з десяток різновидів клейма «БГ 1836» — вони становлять основний масив цегли споруд. Таку цеглу знайдено й у самій історичній частині Городка, зокрема її колись використали при будівництві кузні біля західного в’їзду в містечко”, – пояснив краєзнавець.

Велика кількість цегли з датою 1836, наголошує Дмитро Полюхович, свідчить про масштабну підготовку до будівництва, яке почалася саме того року. Адже матеріали виготовляли наперед. Різновиди відрізняються розміром і неякісним або ж вибагливим “почерком”. Це пояснюється тим, що для клеймування використовували дерев’яні дощечки, які швидко зношувалися, й доводилося вирізати нові.

Проміжкових дат немає, натомість з’являється 1840 рік, де цифра “4” завжди перевернута — наслідок помилки неграмотного майстра. Подібні курйози широко відомі й на інших клеймах того часу, що знаходять на теренах країни.

Щодо нечисленних знахідок із “БГ 1839”, де дев’ятка дзеркальна, то автор припускає, що найімовірніше вони теж належать до 1836 року — оскільки остання цифра перевернута.

Найбільш унікальна позначка “БГ 1840”, як стверджує автор, знайдена на руїнах сусідньої цукроварні, взагалі не є клеймом. Вона продряпана цвяхом чи скапкою. Той, хто виготовив її, на думку дослідника, просто бездумно і в дзеркальному відеозображенні переніс зображення з дощечки для нанесення клейма (вірогідно зіпсованої). Тож тут цифра “4” не перевернута, а рівна.

Наразі цю знахідку, як й інші давні цеглини, які виявив Дмитро Полюхович, передано до Городоцького краєзнавчого музею.

Нагадаємо, раніше дослідники виявили унікальний артефакт з різновидом “тризуба” на території давнього городища в Хмельницькій області. 

(Фото Дмитра Полюховича)

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook