ЗНИЩИТИ НЕ МОЖНА ЗБЕРЕГТИ…

Лілія Коцюк
Редактор та засновник ІА "ХМ-ІНСАЙД"
Яку долю приготувала пацієнтам фтизіатричних закладів Хмельниччини медична реформа, здається, хвилює це лише самих пацієнтів і лікарів. Держава досі не розробила чіткого механізму передачі хворих на туберкульоз зі стаціонарного на амбулаторне лікування сімейним лікарям, контролю за подальшою поведінкою таких хворих, вживання ними ліків. Та й сама фтизіатрична галузь медицини опинилася у статусі “на вихід…без речей”.
“Ми точно знаємо, що всі фтизіатричні заклади будуть профінансовані не нижче рівня бюджету 2019 року”, – обнадійливо заявила під час нещодавнього візиту на Хмельниччину заступниця Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.
Як саме збираються виконувати свої обіцянки МОЗ і які невтішні наслідки другого етапу медичної реформи вже сьогодні має фтизіатрична галузь – з цими питаннями медперсонал Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру (ХОПТД – ред.) дуже чекав чиновницю.
Не приїхала…
Колектив закладу справедливо сумнівається, що їхні проблеми доходять до “високих кабінетів”.
Інакше як пояснити той факт, що виконавши усі вказівки про реорганізацію, автономізацію у комунальне неприбуткове підприємство, підписання договору з Національною службою здоров’я, наразі ХОПТД зіштовхнувся з питаннями, які перешкоджають ефективній роботі при наданні належної допомоги хворим на туберкульоз.
За розрахунками того ж таки МОЗу на Хмельниччині для лікування дорослих та неповнолітніх пацієнтів із туберкульозом необхідно 365 ліжок. На сьогодні залишили лише 160.
А дефіцит фінансування протитуберкульозних закладів області до кінця 2020 року складає в цілому аж 20,8 млн грн. Лише на оплату праці для медперсоналу бракує 12,5 млн грн субвенцій, на ліки – 1,6 млн грн, харчування хворих – 2,7 млн грн тощо.
“Обласна рада на останній сесії виділила нам 3 млн грн. Це, звичайно, той плюс, який допоможе покрити певні витрати. Але порівняно з потребами, як бачите, ця сума не вирішує проблем”, – зауважує керівник ХОПТД Сергій Василенко.
За його словами, Нацслужба здоров’я прописала у договорі пункт, за яким має право самостійно без будь-яких причин і пояснень зменшувати суму субвенцій.
“Вартість випадку за тарифом НСЗУ зовсім не покриває потреби у лікуванні пацієнтів з туберкульозним захворюванням”, – признала Ірина Микичак.
Але як усуватимуть в урядовому відомстві ці прогалини, які можуть призвести до знищення фтизіатричної галузі в Україні та поширення захворювання, – не пояснила.
А поки задля економії коштів, зі слів Сергія Василенка, 120 осіб персоналу протитуберкульозного диспансеру змушені були піти у відпустку без збереження заробітної плати. А ще 39 працівників вимушено звільнилися.
Та найбільше Сергія Василенка хвилює доля самих пацієнтів. Адже досі не розроблено чіткого механізму передачі хворих зі стаціонарного на амбулаторне лікування сімейним лікарям, контролю за подальшою поведінкою таких хворих, вживання ними ліків.
Натомість посадовиця МОЗу, відповідаючи на питання XM-ІНСАЙД про можливі подальші скорочення медиків протитуберкульозних закладів, порадила фтизіатрам… “перенавчатися у сімейних лікарів”.
Дізнавайтеся новини першими на Телеграм
До контактного центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 телефонують громадяни […]
Медичний огляд військово-лікарської комісії проводиться, щоб вивчити та оцінити стан здоров’я і фізичного розвитку людини […]
В Україні триває загальна мобілізація — проводяться спеціальні заходи, зокрема призов військовозобов’язаних до лав Збройних Сил […]