Затопили сусіди – викликайте «аварійку», а як діяти далі, порадять юристи

Затопили сусіди – викликайте «аварійку», а як діяти далі, порадять юристи
Ольга Чорна

Заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області

Головне в ситуації, коли вашу квартиру залили сусіди, не нервувати. Натомість слід діяти так,  щоб у подальшому отримати від винуватця ваших неприємностей компенсацію завданої шкоди. Для початку треба викликати аварійну службу, а також представника будинку, тобто голову (уповноваженого представника) ОСББ чи керівника (уповноваженого представника) управляючої компанії. Про те, як діяти після цього, розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна.

Фіксація шкоди

Насамперед слід зафіксувати факт залиття квартири. При цьому складається відповідний акт, форма якого передбачена Додатком 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Важливо визначити хоча б приблизну причину залиття: чи це справді сусід (сусіди), чи, можливо, проблема виникла через пошкодження внутрішньобудинкових мереж, виконання технічних робіт сервісними працівниками надавачів послуг, з вини юридичної особи, що здійснює обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, тощо. У майбутньому це допоможе визначити відповідача.

Присутність зацікавлених осіб і від потерпілої, і від винної сторін під час складання акту є обов’язковою. Якщо є така потреба і можливість, то звернення-заявку про складання акта можна подати письмово, зберігши для себе примірник із відміткою про отримання.

В акті мають бути зазначені такі відомості:
1) дата складання акта (число, місяць, рік);
2) прізвища, ініціали та посади членів комісії;
3) прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
4) адреса квартири, поверх, форма власності;
5) характер залиття та його причини;
6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість
); 
7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Важливо правильно оформити акт, інакше, як свідчить судова практика, суд визнає цей доказ неналежним і недопустимим. Водночас, якщо винуватець залиття відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на правильність та юридичну значимість документа.

Важливе значення для задоволення позовних вимог має також оперативне реагування, тому не треба зволікати зі зверненням до керівництва організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинку. Слід також зафіксувати ситуацію на фото чи відео. Доречно це робити навіть у кілька етапів: під час виявлення, з певними часовими інтервалами, наприклад, через 6 годин, добу, адже видимі ознаки шкоди проглядаються не відразу.

Визначення розміру збитків

Наступним етапом є визначення розміру матеріальної шкоди внаслідок залиття. Без висновків експерта довести обсяг і суму збитків практично неможливо, адже фото чи відео будуть лише доказом факту збитків, а їхня вартість підтверджується експертним висновком. 

Визначення цього розміру потерпіла сторона може здійснити, замовивши:
висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом;
кошторисний розрахунок вартості об’єкта щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири (чи іншого об’єкта), проведеного архітектором з належними повноваженнями (сертифікат архітектора, який зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів);
кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у помешканні;
висновок судової будівельно-технічної експертизи, де визначено розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири;
звіт підприємства чи ФОП, у складі яких працюють фахівці, що є сертифікованими суб’єктами оцінної діяльності, які передбаченим законом порядком пройшли таку підготовку й мають відповідний сертифікат, що підтверджує їхню кваліфікацію (внесенні до Державного реєстру оцінювачів та суб‘єктів оціночної діяльності);
звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт.

У кожному випадку результат роботи експерта викладається письмово, згідно з вимогами чинного законодавства, що дає підставу під час розгляду справи в суді визнати його належним й допустимим доказом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Чи можливе відшкодування моральної шкоди?

Цивільне законодавство чітко передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Тож, якщо особа звертається до суду щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, вона може також просити суд про відшкодування їй моральної шкоди. Потерпіла сторона самостійно визначає розмір моральної шкоди. А вже під час розгляду справи, на основі аналізу доказів та інших матеріалів справи, рішення про розмір моральної шкоди приймає суд.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Способи врегулювання конфлікту

Юристи радять до подання позову до суду спробувати вирішити спір мирно. Це можна зробити шляхом звернення до сусідів про добровільне відшкодування шкоди в грошовому еквіваленті або з пропозицією провести необхідні ремонтні роботи. Таке звернення слід оформити письмово, з підписом про його отримання.

Якщо ж врегулювати конфлікт мирно не вдалося, то, перш ніж звертатися до суду, радимо проконсультуватися з фахівцями, зокрема представниками системи безоплатної правової допомоги.

Адже перед поданням документів до суду є деталі, які необхідно з’ясувати:
1. до якого суду звертатися (підсудність справи). За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди;
2. хто буде відповідачем – до кого позиватиметься особа про відшкодування завданої шкоди (про це говорили вище): власник житла, якщо затоплення квартири відбулось внаслідок несправності внутрішньоквартирних мереж тепло- або водозабезпечення; користувач житлового приміщення (винаймач); компанія-забудовник, що збудувала житло, в спорудження якого людина інвестувала свої кошти, однак з різних причин не сплатила повний розмір грошового внеску та, відповідно, не оформила право власності на житло; балансоутримувач багатоквартирного будинку, в якому сталося залиття квартири; виконавець послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж тепло- або водопостачання.

Позовна заява та судовий збір

Звернення до суду вимагає чіткого визначення вимог, а також належного їх підтвердження. Тому треба ретельно попрацювати над позовною заявою, додати до неї необхідний перелік додатків (у потрібній кількості) та завірити належним чином копії.

Додатково в позові треба:
заявити клопотання про компенсування відповідачем вартості послуг щодо здійснення експертного дослідження;
потурбуватися про виклик свідків, які можуть засвідчити факт залиття;
додати фототаблицю з наслідками залиття (до та після інциденту).

Розмір судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір». Якщо у позові особа просить суд відшкодувати матеріальну шкоду, то судовий збір складатиме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2021 рік ставка судового збору становить 908 грн) Якщо заявляє також вимогу про відшкодування моральної шкоди – додатково 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 2021 рік 1 відсоток ціни позову не може бути більшим за 11 350 грн).

*   *   *

Безкоштовні консультації з правових питань, роз’яснення законодавства (для всіх без винятку осіб), а також безоплатні послуги захисту та представництва в суді (для незахищених верств населення) можна отримати в центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги й бюро правової допомоги: 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм