«ЦЕ ПОЛІТИЧНА АКЦІЯ, ЯКА НЕ МАЄ НІЧОГО СПІЛЬНОГО НІ З ЮРИСПРУДЕНЦІЄЮ, НІ З РОЗВИТКОМ ГРОМАД», – ВАСИЛЬ СИДОР

Днями Мінрегіон надіслав на погодження  до Верховної Ради проєкт постанови щодо ліквідації існуючих і створення нових районів України. Урядовці переконують, що проєкт цієї адміністративно-територіальної реформи не є догмою і ще вноситимуться пропозиції. Але ким, коли і які саме – не уточнюють. Бо ж голос громад, в тому числі й Хмельниччини, в столиці поки не чують.

За пропозицією Кабміну у Хмельницькій області замість 20 утворять 5 районів: Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Старокостянтинівський та Шепетівський.

Активну позицію незгоди тримає громада Славутчини. Головна причина – рішення суперечить конституційним нормам, а Славутський район спроможний залишатися окремою адміністративною одиницею.

Отож, про «плюси» і «мінуси» запропонованого районування бесідуємо з керівником Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України, Славутським міським головою Василем СИДОРОМ.

«Органи місцевого самоврядування повинні бути аполітичними»

Пане Василю, укрупнення районів є одним із завершальних етапів адміністративно-територіальної реформи в Україні. Знаю, що Ви тривалий час на рівні всіх державних інституцій відстоювали статус Славути як міста обласного значення. Відстояли?

– Відстояли. Маємо Славутську міську об’єднану територіальну громаду з усіма відповідними законними економічними та юридичними повноваженнями.

Тепер ініціюєте звернення до Парламенту. Чому?

– Це в мене питання: чому сьогодні поспішно приймається таке надзвичайно вирішальне для держави рішення без урахування думки людей, всупереч конституційним нормам та закону про місцеве самоврядування? Відповім: тому що це чисто політична акція, яка не має нічого спільного ні з юриспруденцією, ні з розвитком громад.

Про яку політичну силу мова?

– Зараз не так важливо яка політична сила дискредитує владу, наскільки мають значення наслідки юридичного колапсу. Органи місцевого самоврядування повинні бути аполітичними. Інакше повернемося в минуле. Утворюючи нові територіальні одиниці – райони, влада мала би прописати дві основні позиції щодо законності їх функціонування. Перша: які повноваження, роль, місце  матиме кожна районна інституція, яка об’єднуватиме п’ять чи будь-скільки районів, за що відповідатиме. От ви особисто як юрист можете мені назвати такий нормативний акт?

Навряд. Основні повноваження мають починатися з Конституції.

– Цілком погоджуюсь. А що ж ми бачимо насправді: поділ на райони є, а нормативна база з повноваженнями не готова. Друге: так само немає юридичної бази оподаткування. Зараз для ОТГ прописана дохідна частина з основних надходжень – ПДФО, місцеві податки і збори, оренда землі та комунального майна і таке інше. Але що гріха таїти, є такі ОТГ, які буквально копійки заробляють виключно на оренді землі. І все. З іншого боку, які міжбюджетні відносини мають запропоновані нові районні інституції? От вам і питання. Ми чуємо зараз, що такі міста, як, скажімо, Славута, у складі новоутворених районів можуть залишитися без окремих податкових надходжень. А як тоді надаватимемо послуги? Тому спочатку необхідно внести зміни до бюджетного законодавства, аби не було юридичного хаосу.

Тож конкретно: за яких умов можливий поділ на райони?

– Зміна територіальної основи виправдає себе лише за таких умов: перше – визначити права і обов’язки районних рад, а також рівень впливу на них райдержадміністрацій, через внесення змін до Конституції; друге – визначити на законодавчому рівні перерозподіл та чіткі орієнтири на фінанси, закріплені за районами; третє- встановити остаточний спосіб формування самоврядних органів через Виборчий кодекс.

blank

«Сусіднім аграрним районам важко зрозуміти нашу енергетичну специфіку»

Чому Славутчину треба зберегти окремим районом?

– Славутчина – специфічний регіон. Ми розташовані у 30-кілометровій зоні Хмельницькоі атомної електростанції, що в місті Нетішин, який є невід’ємною частиною того ж Славутського району. На сьогодні це один із найпотужніших прибуткових підприємств в області. Крім того, ми маємо військову базу у селі Цвітоха. Є ряд інших ризикових об’єктів. Враховуючи таку особливість району, мали би подбати про інституції, які в складі нового Шепетівського відповідали б за безпеку. Сумніваюсь, що хтось у Шепетівці перейматиметься цими питаннями.

Які ще джерела доходу бюджету Славутчини?

– На території Славутського району, включно з Нетішином, активно працюють близько чотирьох тисяч суб‘єктів господарювання. З них 18 – мають не лише великий фінансовий, а й кадровий потенціал.

Якщо демонструвати на прикладі приготування пирога, то який процент майбутнього бюджетного рецепту Шепетівщини займатиме Славутський район?

– Не менше 60 відсотків.

А який шматок готового пирога перепаде?

– Отут і проблема. Якщо зараз у районі близько 70 сіл, а буде 300-400, то як визначитися. В ручному режимі? Ми знову повертаємося до того питання, що немає чіткої законодавчої бази, яка би це передбачала. Та й узагалі, якщо говорити про завтрашній день, то хто буде зацікавлений в розбудові, наприклад, тієї ж енергетики, добудові атомних енергоблоків, розвитку інфраструктури.

Ви переконані, що новий Шепетівський район не буде зацікавлений?

– Нинішній Шепетівський район, як і сусідні, які хочуть об’єднати, є аграрними. Їм важко зрозуміти енергетичну специфіку, вони не звертатимуть на це увагу.


blank
«Ну не перейдуть же всі правові і соціальні галузі в Інтернет»

Це Ваша суб’єктивна думка?

– Зовсім ні. Я часто спілкуюся і раджуся з керівниками багатьох інших ОТГ. Усі мають однозначну позицію щодо збереження Славутського району як окремої адміністративної одиниці з центром у місті Славута. До неї запропоновано включити території Славутського, Ізяславського, частини Білогірського районів та міст обласного значення Славута і Нетішин. Маємо принципову підтримку від тамтешніх громад. Особливо, коли йдеться про економічну необхідність збереження Славутського району. Та й людям важко пояснити, чому їм доведеться добиратися за сотню кілометрів до тієї чи іншої районної установи, аби отримати якусь послугу. Але хіба думка людей для високопосадовців має значення…

Наприклад?

– Наприклад, де будуть розміщені суди, правоохоронні органи, медичні та соціальні установи, центри зайнятості, і тому подібне. Поза компетенцією будь-яких органів можуть опинитися інтернатні заклади, супровід сиріт, людей похилого віку, утилізація відходів… Тобто маса соціальних напрямків. Ну не перейдуть же вони всі в Інтернет. Але, на жаль, на наші пропозиції, листи, звернення, запити ніхто не зважає. Аналізуючи урядовий проєкт, у мене виникло питання: хто його готував? Обласна рада, депутати та голова розуміють абсурдність ситуації і підтримують нас. Тому що сьогодні ділять райони за незрозумілим алгоритмом, а завтра так само будуть ділити області. І взагалі, чомусь обласні ради залишили поза процесом поділу органів місцевого самоврядування. Хіба це не абсурд.

blank blank

«Ми за дворівневу вертикаль: громада – область»

Чи не пов’язуєте поспішне утворення нових адміністративних одиниць з прийдешніми місцевими виборами?

– Чому б ні. Утворюють «зручні» райони, проводять вибори за списками, виграє певна політична партія, охоплює владу в районі на рівні 50-70 відсотків, а вже після цього прописують для новоствореного органу місцевого самоврядування повноваження. Та це справжнісінька афера. При такому підході недалеко і до проблеми з міжнародною спільнотою.

Як бачите взаємодію між областю і новими районами?

– Буду говорити в цілому. Насамперед, ми за дворівневу вертикаль органів самоврядування, тобто «громади – область». І якщо вже реформа з утворенням нових районів передбачає трирівневу вертикаль «громада – район – область», обов’язково слід на законодавчому рівні закріпити повноваження цих трьох рівнів. У будь-якому варіанті Славутчина має весь потенціал, щоби залишатися окремим районом.

Поділіться подальшими планами.

– План один. Оскільки зараз спостерігається стурбованість по районах не лише у Хмельницькій області, Асоціація міст України уже розробила  єдину концепцію на основі компетентної думки міських голів та незалежних експертів різних рівнів. А їх більше сотні. Також на комісіях обласноі ради вирішили звернутися до свідомості депутатів Верховної Ради, щоби вони або не голосували за проєкт, або хоча би відклали його розгляд до приведення у відповідність з нормами Конституції. Нас підтримали (на фото – звернення обласноі ради до народного депутата – ред.)

blank
«Це не Сидора гроші, а громади…Маю ще багато амбітних планів для її розвитку»

Дехто з місцевих закидає таку думку, що голова Славути відстоює район у своіх інтересах, з погляду на можливість на власний розсуд розпоряджатися коштами.

– Примітивна думка, яка не має жодного відношення до реальності. Законом прописана дохідна частина, яка формується за рахунок надходжень від суб’єктів підприємницької діяльності. Це не Сидора гроші, а громади. Ми люди практичні, щодня спілкуємося з громадянами про близькі для них побутові проблеми: одружитися, прописатися, отримати землю, пенсію, допомогу… Коронавірусна ситуація теж вносить свої корективи, «сушимо голову», як спрямувати кошти на медичні засоби і обладнання. Повірте, політичні амбіції для пересічних людей – на останньому місці.

На посаді міського голови Ви вже 14 років. Плануєте на ці вибори знову подавати свою кандидатуру?

– Я пройшов всі етапи реформи місцевого самоврядування. Багато процесів пережив. Але зараз дуже складний період. Тому балотуватися на посаду міського голови буду. За всі ці роки багато напрацював для людей. Так само маю ще багато амбітних планів для розвитку громади. Треба їх реалізовувати.

Дякую за відверту розмову.

– І я дякую за небайдужість до проблем територіальних громад.

Автор Лілія Коцюк

P.S. Коли інтерв’ю було уже готове, стало відомо, що 25 червня 2020 року на засіданні Консультативної ради з питань місцевого самоврядування Верховної Ради України розглядатиметься питання «Про стан реформи територіальної організації влади та місцевого самоврядування  і законодавчу стратегію її завершального етапу».

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм