«НЕМАЄ БЕЗРЕЗУЛЬТАТИВНИХ ПЕРЕВІРОК», – АНАТОЛІЙ МАРЦЕНЮК

Із головним фінансовим «ревізором» Хмельниччини розмова вийшла насиченою і цікавою.

Анатолій Марценюк – людина в цій сфері досить обізнана. Тривалий час працював у податкових органах, очолював Головне управління ДФС у Хмельницькій області. Нині він є заступником начальника Західного офісу Державної аудиторської служби України.

Зізнається – досі щодня вчиться. Каже: «Щоби від когось вимагати виконання закону, треба самому досконало його знати». І навіть демонструє свіженький диплом магістра.

Говорив відверто: про профілактику корупції серед підлеглих, непрості відносини із «вічним» начальником управління Крупою, реагування на багатомільйонні порушення, співпрацю з силовиками, проблеми перевірки використання коштів фонду COVID-19 та багато іншого, достойного уваги.

«ЗАВДАННЯ РЕВІЗОРА ПОЛЯГАЄ У ВИЯВЛЕННІ ПОРУШЕННЯ – НАВМИСНОГО ЧИ НЕНАВМИСНОГО»

– Анатолію Анатолійовичу, Держаудитслужбу традиційно ще асоціюють з КРУ (контрольно-ревізійне управління – ред.). «Крушник», в розумінні більшості, це такий собі чиновник, який обов’язково «нариє» якісь недоліки. А їх наслідком є або великі штрафи, або ще гірше – кримінал. То кому слід боятися ревізорів?

– Проведення будь-якого контрольного заходу, чи то ревізії, чи аудиту, не додає позитивних емоцій керівництву закладу чи установи, яку перевіряють. Воно й не дивно. Адже завдання ревізора або аудитора і полягає саме в цьому, щоб виявити порушення – навмисні чи ненавмисні, недоліки та різноманітні огріхи. Така вже робота представника контрольного органу, і нічого тут не вдієш. Безрезультативних перевірок немає. Часто сприймають нас не те що неприязно, а фактично вороже. А з приводу боятися ревізорів…Якщо керівник доброчесний і розумний, то намагається отримати максимальну користь з такої ситуації.

– Бувають такі?

– (Посміхається – ред.). Рідко, але бувають.

– І як реагуєте на тих, хто налаштований, як ви кажете, вороже?

– Реагуємо лише законним шляхом. От нещодавній випадок. Керівник Шепетівського лісокомунального підприємства не допустив наших фахівців  до ревізії. Винесли постанову. Притягнули до адмінвідповідальності. В суді довели, що факт перешкоджання у допуску на підприємство мав місце. Але на цьому, на жаль, наші повноваження закінчуються.

– Тобто, на підприємство ви так і не потрапили?

– Поки що ні. Спілкувалися із засновником  – Шепетівською районною радою. Пояснювали причини, які стали підставою для перевірки. Однак підтримки не знайшли. Розумієте, Держаудитслужба наразі не має прописаних важелів, аби спонукати порушників надати можливість провести ревізію. Якби законодавець підтримав ініціативу про надання нашим фахівцям повноважень для здійснення фінансового контролю, як от арешт грошових активів, тоді б у подібних випадках підприємство змушене було нас допустити.

– Навантаження на інспекторів велике?

– На півсотні ревізорів – 1590 об’єктів перевірки. У нас на сьогодні 14 вакансій із 77-ми штатних одиниць. Втримати спеціалістів нелегко.

– Чому?

– Мабуть, з двох причин: невисока зарплата і непопулярна професія. Я особисто намагаюся залучати нові молоді кадри. Але не можу заборонити їм переходити на більш оплачувану роботу, наприклад, в бізнес. Наші інспектори мають від держави оклад лише близько 5 тисяч гривень. Плюс пару тисяч надбавки.

– Малі зарплати породжують великі спокуси…

– Якщо ви натякаєте на корупційну складову, то будь-якими способами унеможливлюю такі речі. Шляхом переконання, профілактичних бесід, додаткового контролю. У нас правило: жоден ревізор по одному на перевірки не ходить. Адже в разі ганебного випадку, не так постраждає репутація установи, як сімейні цінності. Таке не повинно «продаватися».

– Вам особисто пропонували?

– Ні. І це мене відверто тішить.

«ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ВИКОРИСТОВУЄМО ІНФОРМАЦІЮ СИСТЕМИ «PROZORRO»

– Чи були «прохання» від посадовців інших органів влади, скажімо, «не чіпати» те чи інше комунальне підприємство або раду. Або ж навпаки, пройтися по них «ревізійним танком»?

– Ми не можемо просто за чиєюсь вказівкою розпочати контрольний захід того чи іншого суб’єкта. Є випадки, і їх близько 10 відсотків, коли виявляємо порушення, наприклад, у сфері публічних закупівель, саме за зверненнями органів влади, місцевого самоврядування, депутатів, громадських об’єднань, окремих громадян. Решту інформації надходить або через спеціальну автоматичну програму розпізнавання ризиків, або від нашого підрозділу. Він візуально перевіряє оприлюднену інформацію в тій же системі «ProZorro», вивчає відкриті бази даних. Це і є підставою для моніторингу закупівель.

– На офіційному сайті Держаудитслужби зазначено, що в Хмельницькій області за результатами моніторингу упродовж семи поточних місяців відмінено 76 процедур державних закупівель на 165 мільйонів гривень і розірвано 46 договорів на понад 60 мільйонів. Що це означає?

– Назву факти з найбільшими сумами. Після виявлених спеціалістами Держаудитслужби порушень відмінено процедуру торгів управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування і земельних виконкому Хмельницькоі міськоі ради на суму 63,2 мільйона гривень, КП «Славутська ЦРЛ ім. І.М. Михайлова» – 5,6 мільйона, департамент природних ресурсів та екології ОДА – 4,2 мільйона, Хмельницький обласний центр з надання психіатричної допомоги – 3,8 мільйона, департамент ЖКГ Кам’янець-Подільської міськоі ради – 3,4 мільйона, дві військові частини – 7 процедур на 5 мільйонів, Вовковинецька селищна рада – 2,4 мільйона, управління юстиції – 2,1 мільйона, Служба автодоріг – 5,5 мільйона та інші.

Також розірвано договори за трьома процедурами КЕВ м. Хмельницький – на 21,9 мільйона гривень, Хмельницька міська лікарня – 4,4 мільйона, підрозділи освіти Ізяславськоі, Ярмолинецькоі РДА та Кам’янець-Подільської міськоі ради – на загальну суму 10,8 мільйона, Нетішинське КП «Благоустрій» – 1,3 мільйона, Шепетівська виправна колонія – 1,1 мільйона.

Тобто, фактично охоплена вся область. Звичайно, через карантин менше виїжджаємо на місця. Але навіть на фоні інших управлінь по Україні – Хмельниччина на сьомому місці за результатами роботи.

– Процедури відмінили, договори розірвали. Що далі?

– Далі сторони готують нові процедури публічних закупівель з урахуванням наших зауважень. Якщо розірвані договори виконані – мова йде про повернення коштів. От зараз завершили перевірку дотримання законодавства у сфері закупівель в Національній академії Державної прикордонної служби Украіни ім. Богдана Хмельницького. Охоплено 98 процедур за останні два з половиною роки. Порушення виявлені у 23 випадках на суму 27 мільйонів гривень. Акт перевірки на 350 сторінках і стосується порушень щодо закупівлі форми, пайків, техніки, фінансування навчання тощо. Наразі академія ознайомлюється з матеріалами. На перспективу – підніматимемо питання про відшкодування коштів.

«ПИТАННЯ ПЕРЕВІРКИ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ COVID-19 МАЄ ПРАВОВУ КОЛІЗІЮ»

– Стратегічне питання – законність проведення тендерів з фонду COVID-19.

– Так, з цього приводу маємо звернення від правоохоронних органів. Але є один серйозний нюанс. У межах тендерних процедур ми не можемо моніторити  використання таких коштів. Тому що держава сама дозволила замовникам «ковідних» товарів не проводити тендерні торги, а здійснювати закупівлю шляхом публікації лише звітів про укладання договорів.

Дійсно, ми бачимо з відкритої інформації, що завищуються ціни на товари по COVID-19 шляхом урахування тієї ж «пільгової» суми ПДВ.  Держаудитслужба уповноважена на моніторинг процедури закупівлі. А опублікування звіту – це не є процедура закупівлі. Тому вимушені чекати висновків правоохоронних органів. Нічого не вдієш. Така правова колізія.

– Які ж тоді факти використання грошей, спрямованих на протидію коронавірусу, має право перевіряти Держаудитслужба?

– Наприклад, опрацьовуємо результати нашої перевірки в Хмельницькому обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. В частині придбання захисних халатів, масок, рукавичок відхилення від списків не знайшли. А от з приводу виплати доплат працівникам – є питання. Коли матеріали ревізії будуть готові, обов’язково повідомимо про це громадськість.

Також на черзі – перевірка використання коштів з бюджету Хмельницькоі міськоі ради, спрямованих на лікування хворих на COVID-19 та нарахування виплати зарплат і надбавок персоналу Хмельницькоі інфекційноі лікарні. Вважаю, що на кінець року подібні питання будуть дуже актуальними.

– Закупівлею апаратів ШВЛ та кисневих концентраторів не цікавились?

– Є в нас і такі звернення. Плануємо почати з міста Хмельницького.

«ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ РОЗПОЧАТО 10 ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ»

– Ви неодноразово згадуєте про звернення до Держаудитслужби правоохоронних органів. А зворотний зв’язок є?

– Звичайно. За нашими матеріалами правоохоронними органами області в цьому році розпочато 10 досудових розслідувань. Вручено 9 повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. З них левова частка стосується колишнього бухгалтера Хмельницького комунального підприємства «Спецкомунтранс». Слідство підтвердило декілька епізодів фінансових зловживань, виявлених нашими фахівцями. Зокрема, виведення 3,4 мільйона гривень з підприємства під виглядом виплати зарплати на рахунки фізичних осіб. Ще понад мільйон безпідставно списано під виглядом закупівлі автозапчастин у ФОП. Більше 300 тисяч під виглядом замовлення геодезичних робіт бухгалтер зі спільниками привласнили. І це не єдині грубі порушення в діяльності комунальних підприємств міста.

– Що маєте на увазі?

– Забігаючи наперед, скажу: зараз готуємо до передачі правоохоронцям матеріали за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Хмельницькводоканал». Перевірили період з січня 2017 року по квітень 2020-го. Установили фінансових порушень, які призвели до втрат, на суму понад 11,7 мільйона гривень. З-поміж них, на 6 мільйонів завищено вартість виконаних робіт підрядними організаціями під час введення в експлуатацію очисної станції. Крім того, виявлено факти не зарахування на спецрахунок 4,8 мільйона гривень. Ці гроші, замість інвестування у розвиток інфраструктури з надання послуг водопостачання і водовідведення, використано на покриття поточних витрат. Також, підприємство торік використовувало гроші зі спецрахунку на фінансування заходів, не передбачених інвестиційною програмою.

– Чи бувають нарікання, мовляв, перевірка замовна?

– Я фразу про «замовлення» чую постійно. От звернувся до нас чоловік з Лісових Гринівців. Навів факти нецільового використання коштів місцевого бюджету при будівництві водогону. Перевірили. Знайшли завищення вартості виконаних робіт на 600 тисяч гривень. Замовна справа?

– Ні. Скоріше правильна реакція на тривожний сигнал.

– А Лісогринівецькі посадовці вважають інакше. І таких багато.

«ЩОБИ ПЕРЕВІРИТИ ВСІ ОТГ, ТРЕБА …93 РОКИ!»

– Про ревізії зрозуміло. А які напрацювання маєте з аудиту?

– Аудит – це комплексне дослідження проблематики, де не йде мова про ревізію. Хоча в процесі аудиту за потреби можемо запланувати і ревізію. На аудит передбачено три місяці. Готується розширений аналіз виявлених проблем, рекомендації усунення порушень.  Здебільшого, аудит проводимо в об’єднаних територіальних громадах. Тобто, йдеться про багато питань: розподіл коштів громади, доцільність штатних одиниць сільради і виплати їм зарплати,  чому виділили таку суму на облаштування бруківки в селі, коли в той же час там нема водогону, і тому подібне. Тут уже маємо претензії до депутатського корпусу і прийняття ними рішень, які стосуються використання коштів місцевого бюджету.

Зі свіжих прикладів – Летичівська ОТГ. Аудит закінчився двома кримінальними провадженнями. Наші фахівці особисто спілкувалися і з головою ОТГ, і з депутатами. Звертали увагу на проблематику. Наприклад, де косарка, на яку витратили бюджетні кошти, де дорога, на яку списали 1,8 мільйона гривень?

– То може варто отак пройтися усіма ОТГ?

– Ми порахували: щоби в межах закону перевірити всі ОТГ, треба … 93 роки!

– Нещодавно у засобах масової інформаціі були оприлюднені зарплати міських голів Хмельниччини за 2019 рік. Деякі з них навіть порівнювали зі «скромними» статками столичних чиновників. От наприклад, мери Нетішина та Старокостянтинова — понад 700 тисяч гривень, Славути, Хмельницького, Кам’янця-Подільського — більше 600 тисяч, півмільйона – Ізяславський міський голова і так далі. Як тут із законністю нарахування?

– А який контролюючий орган, в тому числі Держаудитслужба, поставить під сумнів нарахування цих виплат? Згоду ж надавали самі депутати рад. Голова нарахував собі зарплату та надбавки в межах норм, встановлених Урядом, і в межах бюджету. Депутати погодили. Рішення прийняли легітимне. Підписи поставили власноруч. Що не законно?

Погодьтеся, подібна ситуація не лише в містах. Інша справа, коли люди самі повинні цікавитися, що декларує іхній голова. Водночас питати в нього: а чи зроблено щось позитивне для громади? Якщо він собі і секретарю навиписував сотні тисяч гривень премії, а школа без вікон, вулиці без світла і води, немає дороги, то напевно прийшов час робити висновки. Принаймні, до 25 жовтня.

«З ВОЛОДИМИРОМ КРУПОЮ ПЕРЕСІКАЄМОСЯ РІДКО»

– Вам зарплати вистачає?

– Скажу так: достатньо, аби дати своїй сім’ї необхідне. Ми з дружиною працюємо на державній службі. І поки вистачає заробленого.

– Годинник на руці дороговартісний?

– Це подарук від Верховної Ради (знімає і демонструє тильну сторону годинника «Польот» – ред.). Мене нагородили ним, коли я ще працював у фіскальній службі. Чесно, не знаю ціни. Йому вже декілька років і він ні разу не підводив. Тим більше, він так пасує до краватки.

– Як «вживаєтеся» з Володимиром Крупою? Адже, по суті, ви змушені були поступитися йому «кріслом» начальника управління Держфінінспекції після рішення суду. Як на мене, історія з його поновленням здається безкінечною. У 2011 році його відправили у відставку з посади начальника КРУ, він в суді оскаржив це рішення і в 2015 році поновився вже на посаду керівника управління Держфінінспекції. У червні 2017-ого його знову було звільнено внаслідок реорганізації Держфінспекції і перетворення її в Держаудитслужбу. І от восени того ж року – чергове поновлення.

– Насправді, ми рідко пересікаємося. Так, Володимир Крупа неодноразово через суд поновлювався на посаді керівника управління. Після крайнього такого випадку мені запропонували роботу заступника Західного офісу Держаудитслужби, який охоплює 7 областей, включаючи Хмельницьку. Моя посада передбачає координацію роботи управління Держаудитслужби в області. У повноваження Володимира Крупи входить тільки господарський сектор. Він не має відношення до аудиту і ревізій, планування роботи, взаємодії з правоохоронними органами. Всі ці питання, а їх практично 90 відсотків, закріплені за мною. Але Крупа не погодився з таким розподілом обов’язків і вкотре оскаржує рішення вищестоящого керівництва в суді. Час покаже.

– Дякую за відверту розмову. І насамкінець, традиційне питання: яку вказівку чи прохання вищих посадовців ніколи б не виконали? Навіть за великі гроші?

– Маю свої принципові переконання щодо роботи і сім’ї. І якщо певні вказівки ітимуть врозріз з моїми переконаннями, я готовий залишити цей кабінет… Але за три роки роботи в Держаудитслужбі жодного такого приводу не було.

Лілія Коцюк.

Фото Наталії Дідик. 

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм