РОЗВІНЧУЄМО МІФИ ВЛАДИ ЩОДО ТОТАЛЬНОЇ ФІСКАЛІЗАЦІЇ

Статті

«Право на чек» кожного громадянина реалізовано повною мірою. Щоб ним скористатися, споживачу потрібно звернутися до продавця за місцем купівлі товару.

Ніна Южаніна, народний депутат України


Шановні підприємці Хмельниччини!

Ви, напевно, вже втомилися спостерігати, як протягом останніх тижнів у Верховній Раді намагаються вирішити вашу долю. Як ваші протести й ініціативи, спрямовані на захист права на працю, наражаються на твердолобість монобільшості та ігнорування нею вимог мікробізнесу.

Це добре, що в парламенті провалився недолугий законопроект №4313-д, де про перенесення строків обов’язкового застосування РРО для так званих ризикових видів діяльності не йшлося, а податківцям ще й хотіли надати право міряти ваші торгові площі рулеткою і виписувати додаткові штрафи.

Погано, що час іде, а справа не рухається з місця.

Більше того, через засоби масової інформації, особисті звернення до народних депутатів правляча партія намагається просунути тезу про те, що тотальна фіскалізація необхідна, а ви всі тіньовики і контрабандисти, на відміну від великого нібито чесного бізнесу.

Пропоную дати аргументовані відповіді на ці міфи.

По-перше, чи потрібен фіскальний чек?

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у разі  необхідності повернути сплачену суму за товар, замінити його чи усунути недоліки, достатньо касового, товарного, видаткового чеку, розрахункової квитанції тощо, які (увага!) як зареєстровані через РРО, так і заповнені вручну.

Отже, «право на чек» кожного громадянина і так реалізовано повною мірою.

Щоб ним скористатися, споживачу потрібно звернутися до продавця за місцем купівлі товару; виконавця робіт; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні (територіального органу Держпродспоживслужби) із заявою (усною або письмовою), розрахунковим документом з позначкою про дату продажу; технічним паспортом (у випадку гарантійного терміну з позначкою про дату продажу).

По-друге, чи можлива боротьба  з контрабандою за рахунок ФОПів?

Це така сама нісенітниця, як лікування від коронавірусу будівництвом доріг. І платники єдиного податку (крім першої групи), і навіть звичайні громадяни за Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і Податковим кодексом не обмежені у праві здійснювати експорт чи імпорт товарів. Але контрабанду за різними схемами вони не везуть, оскільки це не вигідно: ПДВ, сплачений на митниці, у подальшому не зменшує  податкові зобов’язання ФОПів, які не є платниками ПДВ.

Я вже направила звернення до Державної митної служби щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами підприємництва на спрощеній системі оподаткування, щоб детально проаналізувати ситуацію. Про відповідь обов’язково вас поінформую і разом зробимо висновки.

Але й так очевидно: сито, через яке просочується контрабанда, потрібно шукати передусім на митниці.

По-третє, чи має місце торгівля у великих брендових магазинах через ФОПів?

Так, має. Але не ФОПи є постачальниками дорогих речей до таких крамниць. Брендовий одяг завозиться через кордон як некомерційний вантаж, завозиться громадянами по зеленому коридору повз скануючі системи, і в багатьох пунктах пропуску митники не перевіряють такі товари так ретельно.

Щодо продажу з РРО електроніки, починаючи з 2018 року, то тоді податківці отримали додатковий інструмент контролю, але ним не скористалися. І мобільні телефони, і побутова техніка – від дрібної до великої, як і раніше, реалізовуються великими мережами без фіскальних чеків. Якщо дана норма не довела свою ефективність, то її потрібно скасувати.

Тотальна фіскалізація ФОПів не вирішує питання присутності ФОПів у «магазинах на Хрещатику», а лише збільшує навантаження на реальний мікробізнес.

По-четверте, чи є великі платники сумліннішими за маленьких?

Давайте будемо відвертими: наявність чи відсутність схем не залежить від розміру платника. У ТРЦ чимало приміщень орендують ті ж ФОПи. А щодо закидів, що на відомих промислових ринках «7 кілометр» і «Барабашово» (які, до речі, існують у статусі ТОВ) процвітає схема з гуртового продажу тканин із контейнерів, нагадаю: гуртова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, що охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їхнього перепродажу або виробничого споживання.

Нічого дивного в продажі в такий спосіб немає і з тінізацією чи детінізацією ринку він ніяк не пов’язаний. Але у владі вирішили з ним поборотися і не вигадали нічого більш «геніального», ніж оголосити весь текстиль ризиковим і загнати його під РРО.

Щодо чеків, то їх по два б’ють не тільки в ресторанах, а і в популярних роздрібних мережах. Більше того: один із чеків може бути фіскальним, але сервіс Державної податкової служби «Пошук фіскального чека» його не бачить.

І про конкретні цифри. Податкова культура серед ФОПів найбільше зросла за останні роки. ЄСВ з найнятих осіб ФОПами збільшився з 2,2 млрд грн за 2016 рік до 8,4 млрд грн за 2019 рік. Ще раз, це з найманих осіб, тоді як раніше майже ніхто не оформляв трудові відносини з найманими працівниками.

Сплата податків ФОПами загалом у 2016 році становила 16,8, у 2017 році – 20,6, у 2018 році – 30,6 і в 2019 році – 38,7 мільярдів гривень. А до цього всього слід додати платежі ФОПів на організацію робочого процесу: за оренду, тепло, електроенергію, інші комунальні послуги.

По-п’яте, тотальна фіскалізація — нормальна міжнародна  практика.

З цим складно не погодитися. У Грузії РРО запроваджено за рахунок державних коштів, у Литві вартість касових апаратів для бізнесу також компенсувалася державою, у Німеччині вартість придбання РРО зменшувала суму нарахованого торгівельного податку, у Польщі тим, хто придбавав касові апарати, надавалися податкові пільги.

Натомість в Україні РРО чомусь запроваджують в особливий спосіб: нав’язуючи його підприємцям за кошти самих підприємців, просуваючи програмні РРО, не забезпечивши належну якість Інтернету по всій країні, значно збільшуючи штрафи.

І наостанок.

Я знаю, що вас хвилюють не розмірковування про вашу долю з печерських пагорбів, а конкретно: чого чекати з 1 січня і 1 квітня 2021 року, чи будете ви зобов’язані працювати з РРО починаючи з цих дат?

Відповіді поки що немає, а саме тому у відстоюванні власних прав не варто зупинятися.

Ми у «Європейській Солідарності», як ніхто, розуміємо: головний мотив, що рухає людьми, — збереження спрощеної системи оподаткування, захист права на працю. Наразі фракцією ми ініціюємо проведення позачергової сесії Верховної Ради для якомога швидшого розгляду та прийняття необхідних для вас законів. Сподіваюся, так воно і буде.

Ніна ЮЖАНІНА 

(Матеріал надано Хмельницькою територіальною організацією

 Політичної партії “Європейська Солідарність”)

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм