42 судді Хмельниччини порушили критерії доброчесності

Близько 30% служителів Феміди на Хмельниччині не відповідають критеріям доброчесності. Здебільшого вони порушували критерій прозорості статків. Деякі судді стали фігурантами кримінальних проваджень.

Такі результати аналізу 139 суддів першої інстанції Хмельницької області, презентованих кампанією «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» 11 листопада. За даними аналітиків ЧЕСНО, з них 42 судді порушили щонайменше один критерій доброчесності згідно із методологією руху, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.

Найбільше суддів (39) порушили критерій прозорості статків. Найпоширенішими стали факти значних розбіжностей у майнових деклараціях суддів або ж відсутність у деяких деклараціях інформації щодо нерухомості, у якій можна проживати.

Зокрема, суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Анна Павлова у своїх деклараціях за 2015 та 2016 роки не внесла відомості про наявність у неї чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Закон зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мала би задекларувати житло, у якому проживає (користується) на будь-яких підставах.

Троє суддів причетні до ухвалення сумнівних рішень, згідно методології кампанії. Серед них – суддя Славутського міськрайонного суду Василь Шевчук. Суддя систематично (щонайменше 11 разів), як зазначається у рішенні дисциплінарної палати, внаслідок недбалості допускав затягування розгляд справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Як результат, ці особи не були притягнуті до відповідальності, адже спливли встановлені законом строки. 

За методологією ЧЕСНО, суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Карплюк причетний до порушення прав людини. У 2016 році суддя був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за позбавлення позивача доступу до правосуддя: кілька разів не повідомляв його про дату та час судового засідання. Крім того, відзначено,  що Олег Карплюк неодноразово заявляв безпідставні самовідводи, ігнорував правила внутрішнього розпорядку суду, допускав непоодинокі випадки тривалого перебування в нарадчій кімнаті (більше 1 дня). А після виходу з неї оголошував лише вступну та резолютивну частини рішення, результатом чого є відкладання великої кількості справ.

Двоє суддів порушують критерій «непричетність до вчинення кримінальних правопорушень». Активісти відзначили суддю Олега Дворніна з Деражнянського районного суду та Івана Заярнюка з Господарського суду.

Так, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Дворнін обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 2 статті 190 (заволодіння чужим майном шляхом обману), частиною 1 статті 364 (зловживання службовим становищем), частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369 КК України (підбурювання на замах до надання неправомірної вигоди службовій особі). 

Щодо судді Заярнюка, то у вересні 2019 року територіальне управління ДБР у Хмельницькому відкрило кримінальне провадження за частиною 1 статті 364 КК України (зловживання владою) за фактом можливого незаконного набуття у власність транспортного засобу, де суддя є підозрюваним.

Зазначимо, що компанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook