Артилерист “Бджола” із Хмельниччини мріє після перемоги повернутись до пасіки

Військовослужбовець Іван — навідник гусеничної самохідної гармати 2С1 “Гвоздика” у самохідному артдивізіоні 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Він родом із Хмельниччини. В довоєнні часи обробляв трактором землю в себе удома, а також тримав пасіку й качав мед. Звідси в бійця й позивний — “Бджола”.

Історією про побратима та його мрією після перемоги поділились у підрозділі, де він служить.

Із початком бойових дій у 2014 році Іван пішов до Збройних Сил України ЗСУ. Потрапив у самохідний артилерійський дивізіон 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. А після демобілізації в 2015-му повернувся до мирної праці.

Однак із перших днів повномасштабного російського вторгнення знову пішов воювати у свій дивізіон — став навідником гусеничної самохідної гармати 2С1 “Гвоздика”. Зараз пасікою займається дружина, тому, жартують, медом товариші Івана забезпечені. Й позивний “Бджола” звідси.

“Я дуже добре пам’ятаю службу в зоні АТО, особливо, бої за Дебальцеве в січні й лютому 2015-го. Той період був дуже гарячим – і для піхоти, і для нашого дивізіону. Стріляли так інтенсивно, що коли вранці нам завозили вантажівку снарядів, до вечора їх уже не було. Під час виходу з Дебальцева в лютому 2015-го дуже допоміг наш водій КамАЗа Олександр – він вивіз із напівоточення багатьох бійців. З початком повномасштабної війни Олександр теж повернувся в наш підрозділ, ми досі служимо разом”, – розповідає “Бджола”.

Різниця між тодішніми й теперішніми бойовими діями, зауважує, насамперед у активному застосуванні дронів. Тоді, пояснює навідник, працювали тільки по координатах, а зараз вогонь коригують із неба “пташки”. Це, за словами бійця, дозволяє набагато прицільніше бити й економити боєкомплект.

“Після стрільб нам часто показують відео нашої роботи: як знищуємо ворожу піхоту, техніку, буває, що влучаємо навіть у багі чи квадроцикли. Піхотинці, котрих ми прикриваємо своїм вогнем, дякують, і це найкраща мотивація”, – наголошує “Бджола”.

За час служби в зоні бойових дій він отримав чимало нагород, однак ставиться до них спокійно, по-філософськи. Каже, вже й забув назви деяких із них, а найвищою нагородою вважає перемогу і повернення до звичного мирного життя:

“Дома мене чекають мама, дружина й двоє дітей, тому найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося і я повернувся додому, зайнявся землеробством і своєю пасікою…”.

Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, офіцер-артилерист із Хмельниччини “Філін” отримав медаль від Головнокомандувача ЗСУ.

(Фото: 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада)

ТЕМА: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook