Братерство на полі бою і поза ним: історія дружби хмельницьких гвардійців

Історія Артема та Максима – ще одне підтвердження того, що служба в Національній гвардії України тримається не лише на професійності й техніці. Її основа – люди, які залишаються поруч у бою і не відвертаються тоді, коли підтримка потрібна найбільше.

Про побратимів, які були разом на полі бою і залишаються товаришами поза ним, розповіли у військовій частині 3053 НГУ міста Хмельницький.

Артем та Максим – військовослужбовці 36 Подільського полку Національної гвардії України. Вони неодноразово разом виконували бойові завдання на Донецькому напрямку. За цей час – десятки днів на позиціях, спільні виходи та повна взаємна довіра.

Понад 20 днів під час однієї з ротацій гвардійці перебували разом на позиціях. Саме тоді, під час виконання бойового завдання, Артем отримав поранення. Максим був поруч у той момент – як і в усі попередні виходи. Поруч не лише як напарник, а як побратим, на якого можна покластися у найскладніших ситуаціях.

«Коли до тебе приїжджають побратими, коли вони знаходять час і можливість просто бути поруч – це дуже додає сил. Ти розумієш, що не сам, що про тебе пам’ятають і чекають. Це мотивує швидше відновлюватися і повертатися до строю», – ділиться емоціями Артем.

Нині Артем проходить реабілітацію в одному з медичних закладів області. Максим регулярно навідує побратима, підтримує його та знаходить час просто побути разом. Їхні зустрічі проходять без зайвого пафосу – розмова за чашкою кави, партія в шахи, спогади про службу і розмови про майбутнє.

«Братерство – це не лише разом виходити на позиції. Це бути поруч і після бою, підтримати, підставити плече, коли важко. Ми разом воювали – значить разом і тримаємося», – говорить Максим.

Також читайте про своєрідний “МастерШеф”, який влаштували у Хмельницькому професійні кухарі для поранених правоохоронців і нацгвардійців.

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook