«Час відважних»: книгу загиблого героя Євгенія Ролдугіна презентували у Хмельницькому

14 липня у Мистецькому дворику в Хмельницькому відбувся вечір пам’яті та презентація книги «Час відважних» загиблого військового Євгенія Ролдугіна з позивним «Тунгус». Тут зібрались батьки Євгена, друзі, знайомі, колеги, посадовці та просто всі небайдужі до долі героя хмельничани.

«Час відважних» – це авторська книга про спогади та історії захисника, які він пережив на війні. У ній він розповідає про те, як проміняв спортивне кімоно на бронежилет та став на захист країни. Він мріяв власноруч презентувати свою книгу. Та, на жаль, кривава війна не дала Євгену здійснити свою заповітну мрію за життя. 12 вересня 2022 року, рятуючи з поля бою пораненого побратима, Тунгус загинув. Сталося це на Харківщині.

Євгеній Ролдугін був активним учасником Революції Гідності. Після Майдану у складі добровольчого батальйону «Свята Марія» вирушив на війну. Служив під Маріуполем. У 2015-му приєднався до батальйону ОУН, захищав країну у Пісках під Донецьком. Після початку повномасштабної війни у складі батальйону «Братство» боронив Київську область. У боях на Чернігівщині отримав поранення. Після лікування проходив службу у 54-ій окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи на посаді бойового медика роти.

Книгу Євгена першою прочитала його мама, а після творчий друг – український журналіст, публіцист, письменник, громадський діяч Богдан Теленько.

На зустрічі він розповів присутнім про перші враження від прочитаного, про творчу співпрацю та дружбу з автором книги:

«Євген увійшов у моє життя 30 серпня 2014 року. Тоді його мама подзвонила до мене з проханням посприяти його військовій екіпіровці. З того часу і почався інший відлік його життя. Він пройшов свій надскладний шлях після подій Революції Гідності, аби піти на фронт. Він йшов у саме пекло, був контужений, обморожений. Така була ціна його боротьби».

Богдан Теленько додав, що в Хмельницькому з’явився твір, який увійде у новітню українську літературу яскравою подією.

Також письменник розповів, що незабаром заплановано започаткувати літературну премія імені Євгенія Ролдугіна для творів такого патріотичного ґатунку з відповідним віковим цензом. Підтримати таку ідею готова й міська влада. Зокрема, міський голова Олександр Симчишин, на зустрічі зазначив:

«Мав честь знати Женю особисто. Його книга не про пластмасовий героїзм, не про олов’яних солдатиків. Вона – про справжній героїзм українського воїна. Величезна йому подяка за цей твір».

Тепер Євгену назавжди 27… Рідні та друзі згадують його, як мужнього героя, люблячого сина, справжнього друга, який був готовий завжди підтримати й допомоги та незламного борця за свободу рідної Батьківщини.

Під час заходу присутні мали змогу дізнатись про життєвий та творчий шлях захисника, почути цікаві факти з його біографії та подивитись фото. Про дитинство Євгенія розповіла його мама — пані Олена.

«Цього тижня виповнюється рівно десять місяців, як ми живемо з розбитим серцем, але з великою любов’ю до нашого сина. Одного дня він прийшов і сказав – мамо, я хочу, щоб ти перша прочитала мою книгу. Я взяла ноутбук, у мене тремтіли руки. Він вглядався мені в очі, адже знав, що там написано те, чого я не знала – чим він жив на війні. Знаю, що він нас бачить та чує сьогодні й радіє цьому заходу. Женя був не впевнений, що зможе провести презентацію, адже в країні йде війна. Казав лише – слідкуй за нею. Я дякую за те, що він залишив за собою такий слід, який буде гріти нас вже життя».

«Висока, струнка, ставна, немов грецька статуя. А миле обличчя, підкреслене сірувато-блакитними очима та соболиними бровами кольору карбонадо, постійно випромінює тепло і доброту. Справжня господиня та хранителька домашнього вогнища», – так писав у книзі про свою маму Євген.

А ще хлопець дуже любив, коли його батько Олександр грав для мами її улюблену пісню “Чорнобривці”… Дуетом з хрещеним Євгена, фронтменом хмельницького гурту “STANZA” Андрієм Журбою вони подарували глядачам неймовірно виконану пісню, яка супроводжувалась живою грою на гітарі. Від емоцій та переживань присутні не могли стримати сліз.

Батько Євгена розповів про його професійний шлях, як спортсмена. Хлопець мав пурпуровий пояс із бразильського джиу-джитсу, багато років присвятив йому життя.

Друзі, з якими Євген багато років пліч-о-пліч тренувався, досі не можуть прийняти його загибель. Розповідають, що Тунгус дуже любив цей вид спорту, присвятивши йому багато років свого життя.

«Ми були знайомі з 2012 року. Разом тренувались, дуже багато спогадів у нас пов’язані саме зі спортом. Були близькими друзями. У спорті це була дуже вольова людина, завжди досягав поставлених цілей. Востаннє ми з ним бачились минулого року, на його день народження 15 серпня. Він приїхав з зони бойових дій. Тоді багато гуляли, говорили про все», – розповідає про Євгена його друг Вадим.

Згадуючи про бійця у шкільні роки, його класний керівник Інна Чеговець не може стримати сліз. З 2005 по 2012 роки хлопець здобував освіту у Технологічному багатопрофільному ліцеї імені Артема Мазура. Вчителі пам’ятають його добрим та відповідальним учнем. Зараз закарбувався у пам’яті сильним духом та сміливим.

Слова шани звучали й від побратима Євгена. Дівчина Тунгуса говорить, що для неї він був справжнім прикладом, надійною опорою, талановитим письменником та коханою людиною.

У рамках заходу всі бажаючі мали нагоду придбати книгу Євгенія Ролдугіна «Час відважних» та задонатити для підтримки ЗСУ.

Єлизавета Сергієнко, спеціально для ХМ-ІНСАЙД (фото авторки)

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook