“Часу на роздуми не було”: стрілець-зенітник про збиту ракету над містом на Хмельниччині
Військовослужбовець Сергій Дудай до повномасштабної війни не знав, що в Україні є таке місто – Старокостянтинів. А от місто тепер знатиме свого героя, який знищив у небі російську ракету, чим врятував не одне життя.
Сам 46-річний чоловік, як пише Старкон.City, зі селища Серхів, що на Волині. У мирному житті займався столярством, радів успіхам дітей, посміхався дружині, доглядав маму. Тепер волинянин – стрілець-зенітник 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка.
Досвід служби мав, бо ж 27 років тому служив у лавах Нацгвардії. Мобілізувався до війська у квітні 2022 року. Після навчального центру прикомандирували у гарнізон на Хмельниччині. Каже, швидко зрозумів, що потрапив до своїх. З побратимами одразу склалися дружні стосунки, в усьому відчувається підтримка і взаємоповага.
Сергія Дудая у бригаді добре знають. Під час чергової ракетної атаки точним вистрілом з ПЗРК йому вдалося збити російську ракету над Старокостянтиновом.
Солдат згадує, що було це 15 листопада, під час масштабної повітряної тривоги, коли рашисти запустили десятки ракет по українських містах.
“Час був… надверчір’я. Приблизно 16 година. Ми отримали координати. Через секунди ракета мала бути на зовсім близькому метражі. Часу на роздуми не було. Але у небі були наші літаки, і це зупиняло. Втім, за мить ми зрозуміли: літаки в іншому боці. Командир батареї Анатолій Панчук гукав: стріляй. Я виконав наказ. Через 12-15 секунд почув вибухи у небі. Земля була спокійна, не вібрувала. Це означало, що ракета зірвалася в повітрі” – розповідає Сергій Дудай.
Як зізнається скромний боєць, сам не вірив, що влучив у ціль, лише дуже хвилювався, щоби не постраждали люди. А згодом дізнався, що в одному зі сіл громади мешканці знайшли уламки ракети. Наступного дня командир батальйону підтвердив попадання у ворожу ракету. На щастя, ніхто не постраждав.
Указом Президента України від 24 січня 2023 року солдата Дудая Сергія “за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Удома на Сергія чекають дружина Валентина та двоє дітей – 18-річна донька Яна та 14-річний син Богдан. Стрілець-зенітник упевнений, що Україна переможе і він повернеться до родини та мирної улюбленої справи. Каже: “І такий день настане. Вже скоро!”.
Читайте також розповідь військового пілота, командира 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка, начальника Старокостянтинівського гарнізону і кавалера ордена “За мужність” Євгена Булацика про те, які завдання доводилось виконувати йому і бригаді за майже рік повномасштабної війни.
(Фото Олександра Вітрука)
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook






Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]