Через психічне захворювання позичальника суд на Хмельниччині відмовився стягувати з нього кредитний борг

Суд відмовив фінансовій компанії у стягненні 65 600 гривень кредитного боргу та судових витрат з мешканця Хмельниччини, оскільки позичальник страждав на психічне захворювання.

Деталі цієї справи розповіли у Хмельницькому апеляційному суді.

Фінансова компанія пояснила у позові, що 10 серпня 2021 року ТОВ “Авентус Україна” і чоловік уклали в електронній формі договір про надання споживчого кредиту. За його умовами, позичальник отримав 20 000 гривень кредиту строком на місяць під 1,90% у день. Свої зобов’язання він не виконав, тому виникла заборгованість у розмірі 65 600 гривень: 20 000 гривень – неповернутий кредит та 45 600 гривень – нараховані проценти.

На підставі договору факторингу ТОВ відступило фінансовій компанії (позивачеві) за плату право вимоги до позичальника.

Натомість, чоловік подав зустрічний позов до фінкомпанії з проханням визнати кредитний договір недійсним.

“Указав, що хворіє на психічне захворювання та є особою з інвалідністю. На час укладення кредитного договору не розумів значення своїх дій, а тому відповідно до статей 203, 215, 225 Цивільного кодексу України оспорюваний правочин – недійсний”, – зазначили в суді.

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд відмовив у позові фінансової компанії, а зустрічний позов чоловіка задовольнив. Зокрема, визнав недійсним кредитний договір, укладений між ним та товариством “Авентус Україна”. До того ж, із фінкомпанії на користь опікуна позичальника стягнув 30 901 гривню витрат на проведення судово-психіатричної експертизи.

Фінансова компанія оскаржила це рішення в апеляційній інстанції, зауваживши, що на момент укладення кредитного договору позичальник не був визнаний недієздатним. Тож, на переконання компанії, зобов’язаний повернути кошти. Апеляційний суд визнав ці доводи безпідставними і звернув увагу, що для чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

“Правила статті 225 Цивільного кодексу України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, що не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними: тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо”, – наголосили в апеляційному суді.

Зібрані докази, констатував суд, вказують на те, що на час укладення кредитного договору позичальник за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними. Тому оспорюваний договір укладений з дефектом волі і є недійсним з моменту його укладення.

ТЕМА: СУСПІЛЬСТВО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook