До збереження на Хмельниччині культурної спадщини залучать силовиків

На Хмельниччині  – понад 4,5 тисячі пам’яток культурної спадщини, серед яких замки, фортеці, храми, житлова архітектура, давні городища, природні ландшафти тощо. Більшість із них потребують реставрації. Але чимало пам’яток досі не має власника і належної охорони.

Саме їх збереження, внесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, профілактику правопорушень на пам’ятках та дотримання власниками об’єктів культурної спадщини режимів їх використання обговорювали днями на нараді Хмельницької ОДА з представниками силових структур.

За словами заступника голови ОДА Володимира Білика, культурна спадщина – це національна скарбниця, яка має бути доступна всім, незалежно від віку, соціального статусу, особливих потреб. І з кожним роком проблеми її збереження набувають все більшого значення.

«Зараз перед нами постає завдання раціонального збереження та належного використання таких об’єктів. Кожна пам’ятка культурної спадщини має мати визначеного власника, який буде відповідати за неї», – наголосив Володимир Білик.

Зауважив, що області майже 70% пам’яток потребують проведення реставраційних робіт. Найбільш загрозливим моментом для пам’ятки є розпочаті, але не закінчені такі роботи у селищі Антоніни, селах Сутківці та Тихомель, містах Старокостянтинів і Камянець-Подільський.

Також у зв’язку з децентралізацією і створенням нових територіальних громад відбулася зміна власників об’єктів. А це потребує переукладання усіх охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини.

Як наслідок, пам’ятки історії потерпають від проведення незаконних робіт, заміни елементів або повністю пам’ятних знаків, самовільної зміни конструкцій будинків, недотримання режимів використання пам’яток, проведення будівельних робіт без погодження з органом охорони культурної спадщини чи відсутності проектної документації. Крім того, пам’ятки археології страждають від «чорних археологів», які нищать їх, забираючи з контексту історичні предмети та артефакти.

Найбільшою ж проблемою, за словами посадовця, у цій ситуації є те, що для виготовлення охоронної документації необхідні кошти, адже один комплект документів коштує орієнтовно 12 тисяч гривень.

Він також назвав приклади ігнорування норм закону. Зокрема, Ямпільська селищна громада та Старокостянтинівська громада мають три пам’ятки національного значення, але не поспішають з визначенням права власності, хоча активно використовують їх для своїх потреб. Також не поспішає пройти процедуру безхазяйного майна Ізяславська міська тергромада, яка цим самим пришвидшує руйнацію Садиби Сангушків.

Тож, задля належного виконання вимог закону в галузі охорони культурної спадщини, на нараді вирішено тісно співпрацювати з Національною поліцією, Службою безпеки, обласною прокуратурою, судовими інституціями, а також з органами місцевого самоврядування.

Нагадаємо, у Хмельницькій ОДА боротимуться за збереження «Садиби Санґушків», яка внаслідок бюрократичної помилки не мала шансів потрапити до переліку проєктів «Великої реставрації».

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook