Евакуйована родина сироварів із Бердянська відновлює свій бізнес на Хмельниччині
У березні родина Лубенських із трьома дітьми залишили тимчасово окупований російськими військами Бердянськ, що на Запоріжжі. Там зачинили свою авторську сироварню. Тепер подружжя відновлює бізнес на Хмельниччині і чекає на повернення в рідне українське місто.
Олена та Юрій прожили місяць в окупації, пише видання #ШоТам. Спочатку ходили на проукраїнські мітинги, протестували, але після арешту рашистами організаторів цих мітингів почалися переслідування за українську мову. Люди ховалися по підвалах, з продуктами ставало все важче, готівки майже не залишилося. Та навіть попри це родина Лубенських прихистила у себе в будинку маріупольців. У них жили кілька сімей, яким вдалося виїхати з блокадного міста-героя.
До ворожого вторгнення родина багато подорожувала Європою та розвивала власний бізнес – сироварню на вогні. Варили сили за європейськими та авторськими рецептами, продавали їх, брали участь у ярмарках та фестивалях. Коли ж ухвалили рішення про евакуацію, насамперед забрали обладнання для сироваріння. Взяли із собою мідний чан на 70 літрів, ножі для сиру, форми, закваски, ферменти, тканину.
Спочатку прихистили їх підписники з Хмельницького та запропонували шукати приміщення для роботи в області. Не знайшовши нічого, родина поїхала на Волинь. Там була пропозиція оренди приміщення під виробництво до 10 000 гривень на місяць.
«Для нас це великі гроші, їх треба заробити, тож ми не хотіли приймати такі пропозиції з орендою. Також дуже важливо, щоб для виробництва сиру було якісне місцеве молоко. Тому ми шукали таке місце, яке поєднає у собі ці складові», – розповідає Олена.
Допомогла ще одна підписниця з Хмельниччини — підприємниця Олена Мирончук із Полонного. Вона також захоплюється сироварінням, свого часу купувала рецепти бердянських сироварів, навчалася основ сироваріння на вогні.
Так, за її підтримки, переселенці розпочали роботу на новому місці у Полонному. Кажуть, містечко їм подобається, темп життя тут швидший, ніж вдома. Уже познайомилися з місцевими фермерами, у яких закуповують молоко. У день переробляють 60 літрів молока на день і роблять переважно м’які сири – бринзу, халумі, лабне, сирні кульки. Продукцію збувають місцевим жителям та замовникам через соціальні мережі. За словами Олени Лубенської, раніше її родина виготовляла сири тривалого зберігання – з білою пліснявою, скоринкою. Проте війна внесла корективи у їх бізнес.
А днями подружжя долучилося до волонтерів, які повезли продукти до зруйнованих після окупації Ірпеня та Горенки в Київській області. Майже два тижні вони робили сир, який безкоштовно роздали тамтешнім мешканцям. Гроші на молоко, кажуть, перерахували постійні клієнти.
Підприємиця переконана, що зараз дуже важливо підтримувати таких людей і один одного. І ще вірить, що обов’язково повернеться до рідного українського Бердянська, а на цьому новому місці продовжить працювати філія її сироварні.
Усі фото: instagram.com/formaggio_olive
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook









Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]