Хмельницька парамедикиня з «Азовсталі», яка потрапила у ворожий полон, просить «не мовчати»

Разом із бійцями полку «Азов» парамедикиня з Хмельницького Тетяна Васильченко покинула територію заводу 17 травня. Вона опинилась у ворожому полоні, в тимчасово окупованій Оленівці. Коли телефонувала звідти до своєї доньки, попросила «Не мовчіть!».

Сестра хмельничанки Наталія Васильченко розповіла Суспільному, що 24 травня впізнала її серед полонених на відео одного з російських каналів. Тож зараз родина робить все можливе, аби повернути жінку додому.

Тетяні – 50 років. Вона працювала бухгалтером, але перед початком повномасштабного вторгнення росіян пройшла вишкіл і увійшла до добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри». На позиції поблизу Маріуполя прибула 23 лютого.

(Фото Суспільне)

«Ніяких подробиць вона не розповідала. Тому, що це зв’язок. Казала, що пити і їсти є. А 30 квітня в неї був день народження. Хлопці навіть дістали для неї тюльпанів і подарували», – каже дочка полоненої.

Ще 16 травня парамедикиня телефонувала з позиції й заспокоювала родину, а вже наступного дня з новин рідні почули, що українські військові виходять з «Азовсталі».

«Вже коли спілкувались з Тетяною, і коли до неї телефонували, то розуміли, що там відбувається щось не те. Зростає кількість обстрілів. Вона сама казала: «Там відбувається щось не те», – переповідає сестра хмельничанки.

Каже, шок був надзвичайний. Передивилась масу відео про наших полонених в соцмережах і різних пабліках, і 24 травня на одному з таких відео Тетяну таки знайшла.

«Я натрапила на добірку відео жінок з «Азовсталі» з досить саркастичним підписом. Дивлюся – стоїть Танюшка позаду шеренги і її відводять в сторону в капюшоні. Шок такий і радість, що таки вона жива, і далі вже можна щось шукати», – говорить сестра полоненої.

А 8 червня Тетяна зателефонувала з російського полону дочці.

«Вона передала інформацію для свого керівництва, що все в порядку, всі живі. Всі 300-ті, поранені, але легкі. Сказала, що утримують більш-менш нормально і з голоду не помруть. Я поставила їй чітке питання: «Мамо, що нам робити – мовчати чи кричати?». Тому, що важливо розуміти, що потрібно робити, аби не нашкодити. Вона мені дала чітку відповідь: «Не мовчати!», – каже донька полоненої Тетяни Васильченко.

Виконуючи її прохання, родина хмельницької парамедикині хоче надати її та історіям інших полонених розголосу, аби швидше повернути всіх додому

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook