Любов до техніки – у серці: історія військового водія із Хмельниччини

Коли техніка на війні у надійних руках — це вже частина успішної роботи бойового підрозділу.  Про такого побратима розповіли до дня автомобіліста та дорожника у військовій частині, яка дислокується в Кам’янець-Подільському районі.

44-річний Микола Михайлович – технік роти матеріально-технічного забезпечення та ремонту. За понад двадцять років відданої служби він змінив не одну посаду, однак любов до техніки в нього у серці.

Усе пішло з дитинства.  За словами бійця, доки однолітки грались іграшковими машинками, він 4-річний із завзяттям допомагав лагодити вантажівки батькові, який працював водієм колгоспу. Вже з такого юного віку хлопчик знав усе про інструменти та для чого вони потрібні.

Минуло багато років, та дитячому хобі чоловік не зрадив. А вже зараз, ділиться, не уявляє життя без тих емоцій від водіння авто. Головний його секрет незмінний – любити техніку й дотримуватися ПДР.

«Я не можу сидіти на місці. У мене температура підстрибує, коли нікуди не їду. Люблю постійно бути в русі, кудись курсувати, в кабінеті не витримав би й дня. Тиждень я побув вдома і вже треба кудись їхати. Рідні вже звикли, що мене більше немає вдома, ніж я є», – зазнається Микола.

Спілкуватись з технікою йому до душі. Коли щось не виходить, то азарту розібратись й отримати успішний результат стає тільки більше. Тут, каже чоловік, на допомогу приходить інтернет та книжки.

«З машинами ніколи не було важко, хоча в перші роки служби попадалися старші за мене, періодично виходили зі строю і потребували ремонту», – розповідає військовий.

За словами пана Миколи, армія – це те місце, де потрібно постійно розвиватися і опановувати нові спеціальності. То ж і тут він не відстає. Чоловік вивчився на сапера і двічі їздив у відрядження збирати й утилізовувати наслідки вибухів, що сталися на складах із боєприпасами у Лозовій та Новобогданівці.  За професійно виконану роботу нагороджений іменним годинником.

Також двічі побував із миротворчою місією в Афганістані. Коли росія анексувала Крим і зазіхнула на частину України, Микола Михайлович на бортовому КАМАЗі возив людей і майно на схід.

Зараз військовослужбовець перевозить пошкоджену техніку з територій, де ведуться активні бойові дії, або планову під час ротації.

 «На евакуаторі веземо Хамери, аби вберегти їхній моторесурс і резину. А також то майно потрібно привезти, то дрова забрати, то запчастини перевезти, необхідне обладнання доставити за місцем призначення чи вибухівку. Словом, нинішня робота пов’язана із логістикою. Щоденними дорожніми кілометражами рухаємося до великої перемоги», – розповідає Микола.

Переконаний, що кожен має робити все від нього можливе, аби якнайшвидше здобути перемогу. І якщо треба буде залишити техніку, та йти нищити окупантів зі зброєю в руках, то, додає, завжди готовий.

(Фото зі сторінки військової частини А2641)

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook