Із загиблими захисниками попрощались на Хмельниччині

Громади Хмельниччини знову у скорботі: в останній земний шлях проводжали захисників в Хмельницькому, Шепетівці, Деражні, Красилові, на Теофіпольщині, Кам’янеччині, Віньковеччині, Старокостянтинівщині. Вічна шана полеглим героям!

15 листопада захисник Олександр ГУК назавжди повернувся додому — у Теофіпольську громаду.

Сержант Олександр Гук, 1997 року народження, з 13 квітня 2022 року воював на різних ділянках фронту. Мав відповідальну роботу – був командиром відділення зенітно – ракетного взводу батальйону морської піхоти.

6 листопада 2024 року, в районі населеного пункту Іллінка Донецької області, під час виконання бойового завдання Олександр отримав поранення, внаслідок чого помер 8 листопада 2024 року під час проходження лікування у військовому госпіталі міста Запоріжжя.

Юний захисник з Шепетівки Андрій ДІДУК приєднався до лав Небесного війська.

16 листопада у Шепетівці прощалися з оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами 1 штурмового батальйону військової частини, солдатом Андрієм Дідуком, 25 листопада 2003 року народження. З перших днів повномасштабного вторгнення ворога юнак, не задумуючись, вступив до лав самооборони і наполегливо готувався до вступу у лави 3-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. У серпні 2023 року його мрія здійснилася – він пройшов відбір і підписав контракт. Загинув Андрій Дідук 12 листопада 2024 року біля Новоєгорівки Сватівського району Луганської області.

Цього ж дня Закупненська громада, що на Кам’янеччині, зі скорботою провела у засвіти Ігоря МОРОЗА, 21 червня 1993 року народження.

Військовослужбовець народився у місті Тернопіль. У січні 2023 року став на захист нашої держави 11 листопада 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Покровськ, Донецької області сержант Мороз Ігор Вікторович загинув, до останку будучи вірним військовій присязі.

18 листопада у Хмельницькому в останню земну дорогу провели героя Олександра БУЛИКА.

Чоловік закінчив школу №7, нині це гімназія №7. Працював на будівництві. 24 лютого 2022 року Олександр Булик добровільно пішов до військкомату. Служив у лавах 95-тої окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Загинув захисник 8 листопада. У нього залишилися сестра та племінники. Поховали Олександра Булика на Алеї Слави. Герою назавжди 34 роки.

Також у цей день Віньковецька громада зустріла “на щиті” земляка, жителя села Дашківці, героя і захисника – солдата Романа ЄРЬОМІНА, який народився 18 березня 1998 року.

Військовослужбовець був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період 1 квітня 2023 року дев’ятим відділом Хмельницького РТЦК та СП Хмельницької області.

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув на полі бою 9 листопада 2024 року. Йому було років 26 років.

У понеділок, 18 листопада, Сахновецька громада на Старокостянтинівщині провела у засвіти 22-річного захисника Юрія МАЗУРА.

11 листопада 2024 року командир 2-го відділення 1-го взводу стрілецької (резервної) роти військової частини 3053, сержант Юрій Мазур, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в населеному пункті Нью-Йорк Донецької області, внаслідок стрілецького бою.

Цей день став скорботним і для Теофіпольщини. Громада зустріла полеглого захисника — Андрія СКОВОРОДНІКА.

“16 листопада 2024 року помер наш воїн-захисник, учасник бойових дій Андрій Сковороднік , житель села Мар’янівка”, – написали у муніципалітеті.

У Хмельницькому сьогодні, 19 листопада, попрощалися із героєм Василем СТЕЦЮКОМ.

Він колишній поліцейський, брав участь в антитерористичній операції. Згодом працював у службі судової охорони і у 2022-му разом із колегами виконував бойові завдання на Київщині.

Останнім часом перебував закордоном. Серце чоловіка зупинилося 10 листопада на 47 році життя. У нього залишилися донька, син та дружина. Поховали чоловіка на Алеї померлих Героїв на кладовищі мікрорайону Ракове.

А у Свято-Георгіївському храмі у Хмельницькому сьогодні провели в останню путь героя Євгена САНІНА.

Родом з Каховки на Херсонщині, з початком повномасштабного вторгнення він переїхав у Хмельницький. Служив у лавах 42-гої окремої механізованої бригади. Євген Санін загинув 10-го листопада під час виконання бойового завдання. 15-го листопада йому виповнилося б 43 роки. Поховали Євгена Саніна на Алеї Слави у Раковому.

Цей день став скорботним і для Деражнянської громади. Вона прощалася з загиблим воїном Миколою КУЧЕРУКОМ, який з червня 2023 року вважався зниклим безвісти.

16 листопада 2024 року надійшло сповіщення про загибель героя 26 червня 2023 року в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Яковлівка Бахмутського району.

Провести в останню дорогу захисника зібралося чимало людей: рідні, знайомі, друзі, жителі громади, адміністрація Деражнянської міської ради – всі прийшли, щоб вшанувати пам’ять полеглого героя. Люди приносили квіти, молилися за упокій його душі.

Завершилось поховання загиблого захисника на цвинтарі міста Деражня. Після виконання Гімну України, під триразовий збройний салют, синьо-жовтий стяг передали родині загиблого героя.

Після трьох місяців пошуків та сподівань у Шепетівці провели у засвіти юного сапера Максима КОРНІЙЧУКА.

«На щиті», після довгих місяців пошуків та очікування, повернувся солдат Корнійчук Максим Григорович, сапер 1 саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти військової частини, який народився в Шепетівці 21 березня 2004 року. 9 травня 2023 року Максим підписав контракт зі Збройними силами України. Бойовий шлях почався восени 2023, коли його направили для виконання бойових завдань до Херсонської області. Згодом брав участь у боях за місто Бахмут.

Востаннє Максим спілкувався з родиною ввечері 7 серпня 2024 року. У вересні вони отримали сповіщення про те, що їх син зник безвісти. Три місяці страшного очікування, пошуків та надії на те, що Максим живий.

Загинув Максим Корнійчук 8 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області, внаслідок підриву вибухового пристрою, скинутого з FPV-дрона.

Також сьогодні Красилівська громада живим коридором пам’яті та шани, навколішки провела в останню дорогу земляка, старшого солдата Валентина ГОБУ, жителя міста.

Старший солдат, герой Валентином Гоба загнув в бою з окупантами 13 листопада поблизу населеного пункту Колодязне Харківської області. Валентину назавжди 34.

Майже три роки, з березня 2022 року, захисник воював на Харківщині, успішно виконував бойові завдання різної складності і завжди був вірний військовій присязі. У боях за нашу Батьківщину виявляв мужність та стійкість. Незважаючи на молодий вік, користувався авторитетом серед побратимів, прикладав максимальних зусиль для професійного вдосконалення та високого морального духу, мав бойові нагороди медаль «Золотий тризуб», «Хрест доблесті», Хрест Івана Мазепи.

Панахида за загиблим відбулась в Свято-Троїцькому храмі Православної церкви України міста Красилова, а прощання з героєм відбулось на площі Незалежності.

Вічна шана полеглим героям!

(Фото: скиншоти МТРК “Місто”, Теофіпольська селищна рада, Шепетівська міськрада, Закупненська селищна рада, Віньковецька селищна рада, Сахновецька сільська рада, Деражнянська міськрада, Красилівська міськрада)

Нагадаємо, днями Ямпільська, Улашанівська, Славутська та Білогірська громади провели у засвіти мужніх земляків-захисників, які полягли у російсько-українській війні.

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook