“Клієнтури на фронті не менше…”: історія військового юриста “залізних” танкістів із Хмельниччини

Анатолій Данилюк — 29-річний лейтенант юстиції, офіцер юридичної служби 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Нині він буденною роботою зустрічає День юриста, бо клієнтури на фронті, каже, не менше, ніж тоді, коли працював юрисконсультом — у «попередньому» житті.

Про побратима в його професійне свято розповіли у військовому формуванні.

Родом зі села Печеське, що на Хмельниччині, Анатолій здобув фах юриста в Острозькій академії. А військову кафедру закінчив при Національному університеті водного господарства та природокористування у Рівному. Розпочав кар’єру юриста у ТОВ «Біржа Подільська» в Хмельницькому, створив сім’ю. А далі — повномасштабна війна…

«У лютому 2022-го і моя дружина Катерина, і батьки розуміли, що тепер я знадоблюся саме як військовий, – розповідає офіцер. – До речі, ми з Катериною — з одного села. Ще з дитинства навіть мешкали поруч, та якось не особливо зналися. А от, що називається, насправді познайомилися вже пізніше і, не дивуйтеся, — в інтернеті. Деякий час, як водиться, зустрічалися, 2020-го стали сім’єю. 29 листопада того ж року народилася донечка Варвара».

Дружина Катерина пригадує, коли Анатолій пішов на службу до 3-ї танкової то сім’я була готова до такого повороту долі.

«Треба — значить, треба. Не було істерик, та й часу на розпач не було. Все відбулося стрімголов. Зрештою, в район ведення бойових дій він потрапив не одразу. У сім’ї був час якось пристосуватися до нових реалій», – додає жінка.

Як зауважує сам Анатолій, звикнути до того, що чоловік і батько служить у воюючій частині, до кінця неможливо. Постійна відсутність дається взнаки. Дитина росте швидко — і саме в той час, коли їй якраз потрібен батько. А телефонне спілкування цього не замінить.

«І коли я кажу доньці по телефону своє звичне «Все добре», вона запитує: «Тато, а ти там, де стріляють?». Дорослішає…», – ділиться військовий.

Трохи замислившись над відповіддю до запитання про конкретні плани після перемоги, Анатолій зізнається: «Мрію ось про що — взяти сім’ю і поїхати туди, де не ловлять телефони».

У день професійного свята танкова бригада сердечно зичить побратиму удачі та здійснення мрій. А родині Анатолія бажають дочекатися офіцера з перемогою.

Колектив ХМ-ІНСАЙД приєднується до привітань і побажань… 

(Фото з архіву сім’ї Анатолія та Катерини Данилюків)

Нагадаємо, Президент України вручив нагороди воїнам Залізної бригади. 

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook