На Хмельниччині за 200 тисяч доларів непрацюючу лікарню переобладнають у гуртожиток для переселенців

Місто Дунаївці на Хмельниччині стали єдиним в Україні реципієнтом Глобального фонду міст для мігрантів і біженців. А це означає, що муніципалітет приєднався до міст Амман (Йорданія), Мілан (Італія), Гуаякіль (Еквадор), Монтевідео (Уругвай), Рамалла (Палестина) та отримає 200 000 доларів на облаштування гуртожитку для вимушених переселенців.

Журналістка ХМ-НСАЙД дізналася подробиці проєкту і побувала в одному з гуртожитків для ВПО.

У селі Миньківці, що у Дунаєвецькій тергромаді, є колишня колгоспна лікарня. Її закрили близько 10 років тому. Ще на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну тут облаштували місце тимчасового компактного проживання для вимушених переселенців. Наразі перший поверх приміщення заселяють ті, що покинули домівки через війну. Здебільшого це люди із інвалідністю та старшого віку.

Наприкінці червня Дунаївці виграли грант у 200 000 доларів від Глобального фонду міст для мігрантів і біженців для реалізації проєкту «Домівка подалі від небезпеки». Ще тоді у міськраді сповістили, що кошти спрямують на перепрофілювання покинутої лікарні для надання житла і соціальних послуг внутрішньо переміщеним дітям та сім’ям, які тікають від ворожих обстрілів.

«За ці кошти ми зробимо у триповерховому приміщенні медзакладу у Миньківцях ремонт і облаштуємо відповідно до потреб переселенців. Так ми додамо ще 48 ліжко-місць для ВПО. Також будуть створені умови для комфортного проживання сімей: частину приміщень облаштуємо під дво- і трикімнатні квартири», – поділився планами секретар міської ради Олег Григор’єв.

Каже, грантові гроші у громаді беруться освоїти протягом 12 місяців.

Посадовець додав, що у подальшому, після війни, приміщення також використовуватимуть: тут облаштують дитячий табір або реабілітаційний центр для постраждалих від домашнього та гендерного насильства.

Зауважимо, що на забезпечення переселенців житлом із бюджету Дунаєвецької громади витратили 949 000 гривень минулого та 549 000 гривень поточного років.

З перших днів великої війни громада прихистила близько 10 000 ВПО. Зараз проживає понад 2 000 осіб. Лише у Дунаївцях 14 об’єктів комунальної власності облаштовані під місця для проживання переселенців.

Наприклад, у гуртожитку, який облаштували в колишньому адміністративному приміщенні терцентру, мешкає 30 людей старшого віку та жінки із дітьми. Кожна сім’я має окрему кімнату. Проживання для переселенців – безкоштовне.

У гуртожитку немає адміністрації, а всі побутові моменти врегульовують самостійно

У міській раді розповідають, що облаштовували приміщення спільними зусиллями. Залучали благодійників та бюджетні кошти. Працювали і самі переселенці.

«Було дуже приємно і несподівано, що мешканці, здебільшого жінки, взялися за таку справу. Разом штукатурили, фарбували, шпаклювали, розмальовували стіни і стелили лінолеум. Умови тут гарні. Кращі, ніж у багатьох вдома», – розповідає начальник управління соціального захисту та праці Дунаєвецької міськради Микола Островський.

Чоловіки-переселенці попривозили родини і пішли на війну. Таких було шестеро.

Майже рік воював і син Олени Матвіної з Лисичанська. Жінка приїхала у Дунаївці з Луганщини наприкінці квітня минулого року з ним і чоловіком. Після контузії і поранення сина із війська звільнили за станом здоров’я.

Олена досі працює у відокремленому підрозділі Лисичанського педагогічного коледжу Луганського національного університету імені Т.Шевченка. Викладає дошкільну психологію та педагогіку – логопедію

«Коли ми заїхали, то умови були гірші. Зараз поступово нам покращують їх. Маємо все необхідне: облаштована кухня, санвузли, пральні і сушильні машини, вода, інтернет, дитяча кімната… Умови кращі, ніж у багатьох інших містах. Але додому хочеться дуже. Дома, звісно ж, краще», – додає із сумом жінка.

Ольга Поліщук (фото авторки)

Також читайте:

Громада на Хмельниччині стала другою домівкою для сотні переселенців 

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook