На Хмельниччині збільшились випадки вітряної віспи, кору, скарлатини
Аналіз стану інфекційної захворюваності у першому півріччі на Хмельниччині оприлюднили в обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Там констатують, що не було зареєстровано випадків дифтерії, правцю, краснухи, поліомієліту, черевного тифу. Спалахи не реєструвалися. А от вітряної віспи, кору та скарлатини побільшало у декілька разів.
За інформацією лікаря-епідеміолога Тетяни Федак, були зафіксовані й поодинокі випадки дизентерії (3), вірусного гепатиту А (5), кашлюку (2), менінгококової інфекції (1), епідемічного паротиту (7).
Щодо кору, то таких випадків цьогоріч є 6, всі — серед дітей у віці від 1 до 14 років.
“Хворі мали контакти в організованих колективах. П’ять випадків було зареєстровано у Хмельницькому та один — у Волочиську. По всіх випадках проведені епідеміологічні розслідування, визначені межі вогнищ та коло контактних осіб, з’ясований їх імунний статус. Проведено медичне спостереження за контактними. В колективах щеплено 50 контактних дітей, проведено відсторонення від відвідування закладів нещепленими особами. Посилено дезрежим в приміщеннях з регулярним провітрюванням та вологим прибиранням, посилена санітарно-освітня робота з батьками-відмовниками від профілактичних щеплень. Визначено, що захворілі діти не контактували між собою ні за місцем проживання, ні за місцем навчання. Вони не пов’язані у часі та епідеміологічно”, – розповіла Тетяна Федак.
Також, цьогоріч удвічі зросла захворюваність на вітряну віспу (з 457 випадків у 2022 році до 912) та у 15 разів на скарлатину (з 22 випадків до 332).
(Таблиця ХОЦКПХ)
На 20 випадків у порівнянні з минулим роком побільшало сальмонельозу (93). Джерелом збудника цієї інфекції, здебільшого, стала домашня птиця, в поодиноких – свині, велика рогата худоба, носії серед людей.
Якщо порівняти з торішнім півріччям, то, за словами лікаря-епідеміолога, на 20% знизилася захворюваність на гастроентероколіти, що викликані встановленими збудниками (557 випадків проти 693), в тому числі втричі – на ентеровірусні ентерити (95 проти 308).
“Питома вага гастроентероколітів, причинами яких є невстановлені збудники, в порівнянні з минулим роком, зросла на 36% (зареєстровано 306 випадків), що свідчить про прогалини в діагностиці”, – зауважила Тетяна Федак.
А от завдяки своєчасно проведеному комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів зменшилася кількість сімейних осередків з двома і трьома випадками, а в організованих колективах — послідовних випадків. У вогнищах інфекційних захворювань керованої групи за епідпоказами контактні особи отримували щеплення проти дифтерії, поліомієліту, епідпаротиту, кору.
З профілактичною та діагностичною метою вивчення циркуляції збудників у довкіллі проводилися лабораторні дослідження біоматеріалу від людей на кашлюк, менінгококову інфекцію, дифтерію. Позитивних знахідок, наголошують у ХОЦКПХ, не було. Також на ці збудники досліджували стічну, питну воду, воду з відкритих водоймищ – результати негативні.
Нагадаємо, на Хмельниччині вакцинують понад 11 тисяч дітей проти кору, паротиту і краснухи.
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook






Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]