“Нам важливо триматися разом”: коледж-переселенець розпочав другий навчальний рік на Хмельниччині

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну змусило рятуватись від війни не лише людей, а й виробничі потужності підприємств, освітні установи. Комунальний заклад «Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця» був єдиним закладом передвищої освіти сфери культури Донецької області і готував спеціалістів для найпрестижніших українських університетів культурного профілю. Минулого року змінив «прописку» і розпочав нову сторінку історії на Кам’янеччині.

Як налагодили побут, студентів якого профілю та для якого регіону продовжують готувати – про це дізнавалась журналістка ХМ-ІНСАЙД.

Директор Бахмутського коледжу Вячеслав Паржицький (на фото нижче) розповідає, що перший етап евакуації був у квітні 2022 року. Тоді, ще із прифронтового міста, вивозили матеріальні цінності та інструменти, а потім евакуювали й людей.

“Пошуки місця для переселення такого великого закладу, як наш, були непростими. Ми – найбільший мистецький заклад освіти на Донеччині. Готуємо фахівців за 8-ма спеціальностями. Ми не розглядали великі міста для релокації, бо там нас хотіли розселяти і ділити, а нам було важливо триматися разом”, – каже керівник закладу.

У Кам’янці-Подільському колегам із Бахмуту виділили невелику будівлю одного із корпусів місцевого фахового коледжу культури і мистецтв. І вже в червні цього року Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім. Івана Карабиця відзначив тут 120–річчя з дня заснування.

Разом із коледжем на Хмельниччину переїхали 100% повнолітніх студентів і близько 75% викладачів

Паржицький наголошує, що тутешній виш їм не конкуренти, а – колеги і друзі. Попри однакові назви мають різне спрямування і спеціалізації.

“Ми проводимо спільні концерти. Якщо хтось приїжджає з майстер-класом, то запрошуємо на захід одні одних. Ніякого суперництва тут бути не може. Ми дуже вдячні нашим колегам за все!”, – наголошує директор.

Студентів-переселенців розмістили у трьох гуртожитках місцевих коледжів: культури і мистецтв, педагогічного і харчової промисловості. Та вони не скаржаться, кажуть, що на Хмельниччині їм створили одні з кращих умов серед усіх вишів, що переїхали із зони бойових дій.

На кінець минулого навчального року, який уже відбувався на Хмельниччині, у коледжі навчалось 187 студентів і працювало 55 викладачів. А під час цьогорічної вступної кампанії стати студентами хотіли абітурієнти саме з Донеччини. Паржицький пояснює:

“Звісно, є місцеві (з Хмельниччини), були вступники з Чернівецької та Вінницької областей, але це “краплі”. Переважна більшість — зі сходу країни. Ми фінансуємось із Донецького обласного бюджету і орієнтуємось на підготовку фахівців для рідної краю. Окуповані зараз території будуть звільнятися і наше завдання – наповнити їх фахівцями”.

Зазвичай, улітку всі студенти роз’їжджаються додому. Але хлопцям і дівчатам із Бахмуту повертатися немає куди. Тож, аби не гаяти час, продовжували займатися музикою.

Попри літні канікули в закладі не припиняли репетиції

На прощання Паржицький зі сумом згадує, як у 2020 році капітально відремонтували всі три будівлі (2 корпуси і гуртожиток) коледжу в Бахмуті. Оновили все – від фундаменту до даху. Витратили 40 000 000 гривень.

“Шкода нашої праці і краси, що ми там створили. Не знаємо, що з будівлями. Достеменно встановити рівень пошкодження зараз неможливо. Іноді натрапляємо на щось в соціальних мережах. Це дуже боляче…”, – ділиться співрозмовник.

Ольга Поліщук (фото авторки)

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook