Нові артефакти дохристиянської епохи знайшли археологи у Кам’янці-Подільському

Під час розкопок у Старому замку археологи знайшли прикраси, знаряддя та кераміку епохи енеоліту, раннього залізного віку, Трипілля й Чорноліської культури. Ці артефакти віком до 6 тисяч років — прямий доказ, що територія Кам’янця була заселена ще в IV тисячолітті до н.е.

Про сенсаційну знахідку сповістив Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.

У Кам’янці-Подільському біля пристінного корпусу Старого замку проводять роботи із прокладання траншеї для блискавкозахисту. Археологічний нагляд за процесом здійснює ДП «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”» Інституту археології НАН України.

“Було виявлено матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби. Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік представлений старожитностями чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею», – зазначив керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП Павло Нечитайло.

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, отримані матеріали свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони. Перше укріплення на місці Старого замку звели саме вони.

«Матеріали мідно-кам’яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи, співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євген Левінзон. Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам’ятки, кожен керамічний фрагмент є надважливим свідченням минулих тисячоліть», – додав археолог.

Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури – ред.), що датується кінцем V тис. до н. е. Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов’язують з різким похолоданням. За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселяються на важкодоступні миси і підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам’ятки.

Археолог також зазначив, що нагляд над траншеєю вкотре підтвердив, що пізньосередньовічні та ранньомодерні шари у східній частині внутрішнього подвір’я замку були знесені при вирівнюванні території. Збереглась тільки нижня частина культурних нашарувань, де представлені матеріали раннього залізного віку та енеоліту.

Деякі з артефактів уже готуються для поповнення музейної експозиції заповідника.

Читайте також:

Навчальну лабораторію археології та музеєзнавства відкрили у виші на Хмельниччині

Археологи розпочали розкопки древнього кургану на Хмельниччині

У Меджибожі археологи знайшли нові артефакти часів Київської Русі

Повз печери та штольні: у заказнику на Хмельниччині діє унікальна стежка для подорожі “Кармалюкова гора”

(Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник)

ТЕМИ: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook