Онуки загиблого добровольця з Хмельницького віддали 10 тис грн на авто для війська
Зворушлива історія про двох маленьких хлопчаків, які принесли 10 000 гривень на авто для ЗСУ, викликала сльози у багатьох хмельничан, а у волонтерів — розгубленість. Дітки побачили в соцмережах про збір коштів на машину для 86-го батальйону тероборони й принесли свій внесок. Тоді їх імен не встигли запитати. А сьогодні стало відомо, що це онуки полеглого на війні добровольця.
“Ошелешена…. і плачу, не знаючи , що сказати…”, – так описує випадок волонтерка Марина Українець. Каже, днями до штабу громадської організації “Мистецька сотня Гайдамаки”, яка активно допомагає війську, прибігли двоє хлопчиків. Вони ввідали 10 000 гривень на авто для захисників, бо дізнались про збір від дорослих зі соцмереж, та пішли.
“Максимум , що встиг зробити наш розгублений волонтер Роман, сфотографувати їх. Карапузи посміхнулись і побігли… Коли ввечері ми зібрались на штабі на чергову погрузгу буса на фронт, Рома нам розповів цю історію. Ми всі стояли, як вкопані зі слізьми на очах … Як? Хто вони? Як їх знайти??? Батьки цих хлопчиків, відгукніться! Ми не все вам сказали! Ми маємо подарунки від бійців для вас!!!”, – написала напередодні Марина.
Вчинок дітей викликав чимало вдячних відгуків під дописом. Як з’ясувалось, хлопчиків звати Захарчик та Устимчик. Вони – онуки загиблого захисника Юрія Дзьобака.
“Коли ми дізнались з чиєї вони сім’ї, все стало на свої місця. Ми зрозуміли звідки у цих діток така любов до України і повага до її захисників!”, – зазначила волонтерка.
Хмельничанин Юрій Дзьобак у мирному житті займався підприємництвом. Був уважний до людей, цінував якість роботи, мав особливу шану і повагу від своїх клієнтів. Любив подорожувати. На другий день великої війни він виклав на своїй сторінці у Фейсбуці два слова “Ми переможемо” і пішов добровольцем захищати країну.
Служив розвідником-радистом. Пройшов Краматорськ, Слов’янськ. 1 липня 2022 року під Харковом потрапив під артилерійський обстріл, загинув, виконуючи бойове завдання. Йому назавжди 45. За особисту мужність та героїзм його посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня та присвоєно звання “Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади”.
Тепер його мрії втілює в життя дружина Ксенія і донька Анастасія, для яких він був взірцем і натхненником.
“Ніколи, жодного разу, він не пошкодував, що пішов на війну. Жодного разу він не сказав, що йому тяжко… Тільки один раз, вже перед загибеллю, сказав, що дуже сумує і хоче додому”, – розповідає дружина воїна.
Зі слів волонтерів, бійці 86-го батальйону ТРО зворушені вчинком Устимчика і Захарчика. Тож обіцяють найближчим часом надіслати подарунки для юних козаків.
Додамо, що долучитись до збору коштів на автомобіль можна за посиланням на банку https://send.monobank.ua/jar/7jMSbtLigh
(Фото зі сторінки Марина Українець)
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook








Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]