Полеглі герої Хмельниччини: за тиждень стало відомо про загибель 11 захисників

Минулий тиждень для Хмельницької області був скорботним: “на щиті” додому повернулись ще 11 героїв. Вічна пам’ять нашим захисникам, честь їм та слава! Щирі співчуття близьким і рідним!

В Хмельницькій громаді попрощалися зі старшим солдатом Віктором Кайдановським.

Рік тому, як повідомляють у міськраді, воїн добровільно став на захист країни. Загинув захисник 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове. Віктору Кайдановському назавжди 44.

Новоушицька громада провела в останню дорогу Максима Совінського. Захисник загинув 19 березня 2025 року в Харківській області під час виконання бойового завдання.

“Він з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист країни. Максиму навіки 34 роки… Щиро співчуваємо матері, сестрі, дідусеві, бабусі, всім рідним та близьким полеглого Воїна. Розділяємо пекучий біль, схиляємо голови перед подвигом Героя”, – написали у Фейсбуці громади.

Волочиська громада з глибоким болем повідомила, що війна забрала життя хороброго захисника України – 20 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання, героїчно загинув Едуард Янковський.

Він народився 1984 року і місті Волочиськ. Про час прибуття та церемонію прощання з героєм “на щиті” буде повідомлено додатково.

А днем раніше Волочиська громада зі сльозами на очах прощалася із Сергієм Стецюком, який загинув 10 березня 2025 року в Харківській області, віддавши своє життя за нашу свободу та незалежність.

Сергій лише тиждень не дожив до свого 45-річчя. Він народився в селі Щаснівка. Після навчання працював у «Волочиськ-Агро» охоронцем, а перед мобілізацією був трактористом у ТОВ «Україна».

“Побратими згадують його як надійного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу. Його військова служба була прикладом честі, відповідальності та відданості Україні. Сергій був люблячим сином, братом, чоловіком і батьком. Висловлюємо щирі співчуття його матері – Галині Павлівні, брату Василю, який продовжує захищати нашу країну, дружині Валентині, сину Назару та донечці Маргаритці”, – написали у громаді.

Теофіпольщина втратила на війні мужнього захисника Івана Нікуліна.

Народився боєць у 1974 році. Мешкав у селі Святець. Боровся з ворогом на Сході України. Його життя обірвалося 15 березня внаслідок ворожого обстрілу на Харківщині.

На Білогірщині в останню путь провели військовослужбовця ЗСУ, морського піхотинця, 39-річного молодшого сержанта Сергія Романюка.

“Призваний на військову службу в липні 2022 року, він мужньо захищав державу на Херсонщині. 14 листопада 2023 року стало страшною датою для рідних та близьких військовослужбовця. В цей день при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Кринки обірвався зв’язок з захисником”, – повідомили у селищній раді.

Довгі шістнадцять місяців родина сподівалась на повернення бійця. Але жорстока війна забрала його життя. Схилившись навколішки, мешканці громади попрощались із воїном. Поховали Сергія на кладовищі села Квітневе з усіма військовими та релігійними почестями.

Цього ж тижня Білогірська громада втратила ще одного земляка – військовослужбовця Сергія Якубівського.

“Мужній захисник, інспектор прикордонної служби, який боронив кордони держави в Сумській області. Призваний на військову службу в березні 2023 року, він протягом двох років вірою й правдою захищав країну від російського окупанта. 12 березня 2025 року сталася страшна трагедія. Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Басівка 53-річний військовослужбовець загинув”, – сповістили в селищній раді.

Схилившись навколішки, мешканці громади зустрічали мужнього земляка. Живий коридор встелений квітами, шелест блакитно-жовтих прапорів, сльози на очах близьких й знайомих бійця та проникливе виконання духовим оркестром “Плине кача” на білогірських пагорбах. Поховали Сергія з усіма військовими та релігійними почестями на місцевому кладовищі, поруч з полеглими воїнами російсько-української війни.

Про чергову трагічну звістку із фронту повідомили й у Нетішинській міській раді. 16 березня 2025 року в місті Запоріжжя внаслідок хвороби серця помер 36-річний Євген Донін – солдат, нетішинець.

Шепетівська громада у скорботі попрощалася з матросом Віталієм Коломійчуком.

Віталій народився 7 квітня 1987 року в селі Жилинці. Після навчання і служби у війську працював на шиномонтажі. Майстрував, ремонтував, створював – у нього були «золоті руки». Потім була робота за кордоном. Коли ж почалася війна, Віталій не вагався ні хвилини й 1 березня 2022 року залишив усе й став на захист Батьківщини.

“14 березня 2025 року Віталій востаннє вийшов на зв’язок. Голос у нього був спокійний, але в ньому відчувалася тривога. Він не казав зайвих слів, тільки лагідно попрощався, мовив кілька теплих фраз, запевнив, що все буде добре. “Маю йти на завдання… Бережіть себе… Люблю вас…” Його слова залишилися в пам’яті назавжди. Це було його останнє прощання – тихе, стримане, сильне. Він знав, що попереду небезпека, але йшов вперед дорогою воїна, що захищає свою землю. 16 березня, під час виконання бойового завдання, Віталій Коломійчук загинув…”, – йдеться в дописі міськради.

Він був опорою для своєї сім’ї, вірним другом, надійним побратимом.

З гіркотою і болем сповістили про чергову втрату на війні у Кам’янець-Подільській міськраді. Загинув захисник Володимир Колеснік, цього літа йому мало б виповнитися 23…

Народився Володимир у селі Стара Гута. Навчався у Кам’янець-Подільському коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Після закінчення навчання у 2021 році Володимир пішов на строкову військову службу, а згодом боронив Україну у важкі часи війни. Поховали героя з усіма військовими почестями на Алеї Слави.

Красилівчан живим коридором пам’яті та шани навколішки провели в останню дорогу земляка, працівника місцевого комунального підприємства, солдата Валентина Карпенка.

“Валентин народився у 1978 році в місті Красилів. Закінчив Красилівську загальноосвітню школу № 1, згодом наш професійний ліцей, у якому здобув професію слюсаря. Свої знання та вміння застосовував на різних роботах, останнім часом працював в Красилівській житлово-експлуатаційній конторі. Працьовитий, відповідальний, добрий – таким будуть пам’ятати його колеги по роботі та усі, хто його знав”, – повідомили про героя у міській раді.

В листопаді 2024 року Валентин був мобілізований до лав ЗСУ. 13 березня загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області. Зі всіма військовими почестями поховали захисника на Алеї Слави в рідному місті. 

Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, військових із Хмельниччини відзначено високими державними нагородами. 

Вічна шана захисникам!

(Фото: зі сторінок у соцмережах зазначених в тексті громад)

ТЕМИ: ВІЙСЬКО, ВІЙНА В УКРАЇНІ

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook