“Роботи буде багато”: як готують військових водолазів-саперів на Хмельниччині

Професія водолазів-саперів передбачає величезну відповідальність та потребує міцних нервів, неабиякої фізичної підготовки й високого рівня навичок. У  навчальному центрі підготовки водолазів на Хмельниччині військовослужбовці розповіли детальніше про специфіку навчання, участь у російсько-українській війні та підготовку в країнах-членах НАТО.

Тут готують водолазів для різних підрозділів складових Сил оборони. На початку кандидати проходять поглиблену медичну комісію, щоб переконатися, що їхній стан здоров’я витримає випробування. У рішенні ВЛК повинно бути написано, що кандидат “придатний до служби водолазом”. Далі бійців перевіряють у барокамері — це спеціальна камера, що створює тиск, симулює умови 20-метрової глибини.

“Після цього ми проводимо фізичне тестування: підтягування, біг, перевіряємо фізичний розвиток. Адже це тільки на перший погляд здається, що все так легко, ніби звичайний дайвінг. Але коли виконуєш під водою завдання, то фізично повинен бути готовий до цього. Якщо взяти мій колектив, то в нас курять лише двоє, і ті скоро покинуть цю згубну звичку”, – розповів виданню “АрміяInform” заступник начальника навчального центру Володимир. 

Після фізичних вправ кандидати проходять тестування на знання елементарних формул, законів, логіку та психологію. Адже водолази повинні мати стійкий нервовий стан і бути готовими працювати в екстремальних умовах.

Теоретичний курс триває 2 тижні. Далі — практичні завдання під водою. Відбувається все на озері, що неподалік будівлі, де триває теоретична частина навчання.

Водолази демонструють відпрацювання пошуку, остропки і підйому затонулого предмета.

“Спочатку водолаз здійснює спуск під воду, шукає затонулий предмет. Потім у нього є маркерний буй, який він викидає, і той спливає на поверхню. Так водолаз позначає місце, де розташований предмет. Далі боєць виходить, бере остропочний кінець, підходить до буйка, яким позначив місце, де є предмет, і здійснює остроп затонулого предмета. Потім водолаз виходить і після цього вже здійснюється підйом. Адже заборонено, згідно з правилами водолазної служби, піднімати предмет, поки водолаз перебуває у воді”, — розповідає тонкощі інструктор Андрій.

Для виконання завдань необхідне спеціальне обладнання, як-от: костюм, балон та вантаж. Наприклад, закритого типу спорядження використовують для диверсійних робіт або для розмінування, де важливо уникати магнітних та звукових проявів. А відкритого типу застосовують і в цивільному житті для обслуговування підводних об’єктів цивільної інфраструктури, оскільки вони вважаються безпечнішими. Одягнувши сухий костюм, водолаз може залишатися сухим під час виходу з води, що особливо корисно під час спуску в забруднену воду. За словами Володимира, в навчальному центрі сподіваються з часом перейти на сучасні костюми типу Kirby Morgan, які виготовляються в Англії, проте вони мають високу вартість — близько 1 мільйона гривень за комплект.

Загалом, водолазна робота — це колективна праця. Один не зможе виконати всі завдання самостійно. У команді повинні бути страхуючий, шланговий, забезпечуючий та керівники водолазних спусків і робіт.

У російсько-українській війні інструктор Андрій з начальником навчального центру підготовки водолазів Іваном були першими водолазами в Україні, які зіштовхнулися з розмінуванням закладеного боєприпасу ще у 2015 році.

“Наше завдання полягало в пошуку та виявленні затонулих предметів у сірій зоні між населеними пунктами Кримське і Нижнє на річці Сіверський Донець. Наші тримали позицію, яку замінував противник. Знайдені боєприпаси нам тоді вдалося знищити на місці. Проте виконання цього завдання було надзвичайно важким через спеку, яка досягала 40 градусів тепла. Нам довелося пройти кілька кілометрів у спеціальному спорядженні з балонами, бо не було можливості безпечно під’їхати транспортом до води”, — розповідає начальник навчального центру.

Крім того, водолази з Хмельниччини активно беруть участь в евакуаційно-рятувальних операціях. Так, один із розрахунків врятував безпілотник, який втратив керування та потрапив у воду. Ціна врятованого БПЛА – близько мільйона гривень.

“Коли в Охтирці відбувались бойові дії, щоб врятувати те, що неможливо було сховати або евакуювати, в озерах топили техніку. І коли вже рашистів звідти вигнали, водолази діставали це все, щоб далі працювало на оборону України. Я навіть не знаю, які завдання не може виконати водолаз”, — каже Володимир.

Підготовку до виконання складних завдань у російсько-українській війні водолази пройшли в одній із країн НАТО. Протягом 5 місяців набували необхідних професійних навичок та переймали досвід іноземних партнерів.

У мешканців цієї країни, як пригадує Володимир, ще з часів Другої світової війни залишилась ненависть до росіян. Тому місцеві намагаються не використовувати у спілкуванні російську мову. В цій країні заборонено на будівлях вивішувати прапори інших країн. Але в усіх містах майоріють українські стяги.

Також особливе враження на українських водолазів справили зустрічі з американськими військовими, які брали участь у спільних тренуваннях. Американці постійно запитували наших бійців: “Що вам потрібно? Ми все зробимо для вас!”, тим самим підкреслюючи глибоку підтримку, повагу та солідарність.

Навчання відбувалось щоденно з ранку до вечора. Відпрацьовували знищення мін на морі, очищали територію, занурювали машини під воду тощо. Інструктори вчили знешкоджувати міни, знайдені біля берегової лінії, розміновувати, виконувати роботу різних типів складності.

Завдяки співпраці та обміну досвідом українські водолази набули цінних навичок та знань. Кажуть, роботи буде дуже багато і після нашої перемоги над російськими окупантами. Адже міни майже щодня викидає до берегів Чорного моря, вони зриваються з якорів. Також чимало мін по лінії річки Дніпро. І це все потрібно буде знищувати.

(Фото “АрміяInform” та з архіву військовослужбовців)

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook