Сапер між фронтом і майбутнім: як інженерні війська із Хмельниччини готують країну до післявоєнного життя

Сапери ЗСУ не лише прокладають шлях військам під час боїв, а й готують країну до мирного життя після перемоги. Про те, як змінилася саперна справа за роки повномасштабної війни, які технології рятують життя та чому ця професія стане однією з ключових у повоєнній Україні, ексклюзивно поспілкувалися із начальниками профільних циклових комісій 143 Об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля».

Роль саперів у російсько-українській війні, наголошують військові, визначальна. Інженерні війська традиційно заходять першими: розчищають маршрути, проводять розмінування, обладнують позиції.

Під час повномасштабного вторгнення саме робота саперів дозволила зупинити просування росіян, зокрема завдяки підриву дамб і мостів. А після звільнення територій вони очищають землю від вибухонебезпечних предметів, залишених війною.

Сьогодні сапер — це не лише фахівець із мін. З урахуванням широкого застосування БпЛА та наземних роботизованих комплексів, інженери залучені до оснащення боєприпасів і супроводу сучасних технічних рішень безпосередньо на полі бою.

Сапер — професія не для кожного. Спочатку необхідно пройти базову загальновійськову підготовку, а далі — фахове навчання. Часто цю спеціальність обирають військовослужбовці з бойовим досвідом, у тому числі ті, хто отримав поранення.

Втім, вирішальним фактором залишається психологічна стійкість.

«Є люди, яким ця спеціальність підходить. А є ті, хто не може подолати страх перед вибухами та вибухонебезпечними предметами», — пояснюють співрозмовники.

Підготовка саперів сьогодні максимально орієнтована на безпеку. Активно застосовуються безпілотники, дистанційні засоби подачі боєприпасів, роботизовані комплекси.

Важливу роль відіграють симулятори та віртуальні тренажери, які дозволяють відпрацьовувати складні сценарії у безпечних умовах. Навчання цифровізується: використовуються фото та відеобібліотеки, інтерактивні 3D-моделі мін та ВНП для вивчення їхньої будови та принципів дії. Поєднання роботизації та цифрових технологій підвищує ефективність підготовки саперів та формує сучасну модель військової освіти, орієнтовану на безпеку й технологічну перевагу.

«Поєднання роботизації та цифрових технологій формує сучасну модель військової освіти — ефективну й безпечну», — зазначають фахівці.

Війна змінюється, а разом із нею і підготовка саперів. З 2022 року навчальну програму коригували вже чотири рази. Вона оновлюється на основі бойового досвіду та зворотного зв’язку від випускників, які працюють безпосередньо на фронті.

До програми додали теми застосування засобів радіоелектронної боротьби, дистанційного підривання, роботи з сучасними металодетекторами та пророблення проходів у загородженнях із використанням озброєння країн-партнерів.

Навчальні матеріали й фільмотеки використовують не лише у ЗСУ, а й в інших силових структурах.

Курс підготовки сапера триває 42 дні. Після кожного етапу — обов’язкові зрізи знань. Якщо військовослужбовець не складає іспити навіть після перездач, його відраховують.

Теорія без практики тут не працює, як і практика без розуміння теорії.

Найпоширеніші помилки під час навчання — неуважність і незібраність. Саме тому роль інструктора полягає не лише в навчанні, а й у постійному контролі психологічного стану курсанта.

Ціна помилки сапера — завжди висока. Але вона залежить не лише від обставин, а й від самої людини.

«Коли ти залишаєшся з вибухонебезпечним предметом один на один, ти не чуєш нікого. Перебивається дихання, пришвидшується серцебиття. Потрібно зібратися і прийняти рішення», — діляться досвідом військовослужбовці.

У таких моментах вирішальними стають знання, досвід і критичне мислення.

Сучасні вибухові пастки, які використовують росіяни, значно відрізняються від класичних зразків. Ворог добре знає алгоритми дій сапера і часто закладає «міни-сюрпризи» саме на очікуваному маршруті.

Тому сапер має мислити як шахіст — прораховувати кілька кроків наперед.

«Це велика розумова гра — хто кого переграє», — кажуть фахівці.

Викладачі та інструктори постійно на зв’язку із випускниками. Один із випускників курсу — офіцер зі Львова, який добровільно повернувся до війська на початку повномасштабного вторгнення. Він не був сапером, тому прибув на підготовку до центру. Потім виконував завдання на різних напрямках і за мужність та результативність президент України присвоїв йому звання Героя України. Після нагородження він зателефонував інструкторам, щоб подякувати за знання й підготовку, які, за його словами, врятували життя та допомогли виконати завдання.

Сапери залишатимуться затребуваними й після війни. Україна входить до числа найбільш замінованих країн світу, а гуманітарне розмінування стане одним із ключових завдань відновлення.

Очікується створення спеціалізованих підрозділів із протимінної діяльності, які працюватимуть із застосуванням роботизованих платформ, дистанційних сенсорних систем, GIS-технологій і цифрового картографування.

Сапер — це професія, без якої неможлива ні перемога, ні мирне життя після неї.

(Фото надані 143 ОНТЦ «Поділля»)

Читайте також:

Стрільби в мороз: як рекрути-гвардійці відточують майстерність на хмельницькому полігоні

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook