Скільки російських топонімів зникло з мапи Хмельниччини — аналітика

Понад 75 тисяч топонімів в Україні змінили свої назви завдяки законам про декомунізацію і деколонізацію. Із мап зникли назви, що містили радянський і російський “слід”. Втім, зауважують аналітики, отримати повну інформацію станом на середину 2025-го року виявилося неможливим. Повноваження в різний час отримували різні органи влади. Так за перейменування населених пунктів відповідав парламент, а вулиць — місцева влада та ОВА.

Про це йдеться в аналізі ЧЕСНО.

15 квітня 2015 року ВРУ ухвалила закон про декомунізацію. Парламент унормував процес, який стихійно розпочався природним “ленінопадом” після Революції гідності, а 2015-го була підтримана законом, на території України демонтували 2 389 пам’ятників і пам’ятних знаків. З них 55% — із зображенням Леніна. Також змінили назви понад 50 тисяч топонімів. На Хмельниччині таких було 1 984.

Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, влітку в кущах села Рудківці на Хмельниччині знайшли ще одного “вождя пролетаріату”. Погруддя заховалося в хащах, а голова скульптури була понівечена до невпізнаваності, тож навіть місцеві про “партизана” не знали. Жодного культурного значення цей пам’ятник, очевидно, не мав і не перебував під охороною держави, тому місцевій владі вдалося скинути його без жодних проблем.

Трохи більше двох років тому набув чинності закон про деколонізацію. За даними Українського інституту національної пам’яті, станом на листопад 2024-го з мапи України зникли ще понад 25 тисяч російських топонімів, більш ніж тисяча пам’ятників, що підпадають під закон, демонтували.

Загалом в Україні було перейменовано ще 25 194 об’єктів. Із них – 2 366 топонімів змінили свої назви на Хмельниччині.

Зауважимо, ці числа — орієнтовні. УІНП досі мав змогу лише надавати рекомендації щодо перейменування топонімів, але остаточне рішення ухвалювали місцеві ради. Звітувати перед інститутом обов’язку вони не мали.

Натомість про зміну назви вулиці органи місцевого самоврядування повідомляють ДП “Національні інформаційні системи”, яке оновлює “Словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів”. За їхніми даними, з 2015-го змінили назви понад 110 тисяч вулиць.

Розрубати Гордіїв вузол зможе закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”, який Верховна Рада ухвалила 21 серпня, а Президент підписав 29 серпня. Він має систематизувати вже виконану роботу з деколонізації й декомунізації та завершити ці процеси.

“Незабаром ми таки зможемо оперувати конкретними числами, після того як Президентом України буде підписаний закон. Інститут національної пам’яті як центральний орган виконавчої влади зі спецстатусом зможе не лише рекомендувати, але й скерувати запити в громади з конкретними питаннями: що й коли перейменували, слідкувати за цим процесом і впорядкувати його”, — розповів ЧЕСНО голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Зауважимо, проєкт “Декомунізація. Україна” раніше інформував, що на Хмельниччині ще 10 вулиць потребують перейменування в процесі декомунізації/деколонізації.

Читайте також:

Чергову радянську символіку та дошку на честь Леніна демонтували на Хмельниччині

Мера Старокостянтинова просять повернути пам’ятник Леніну

Хмельниччина лідирує з дерусифікації вулиць

Не той Мічурін: у громаді на Хмельниччині пояснили, чому не перейменували вулицю

ТЕМИ: ІНФРАСТРУКТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook