У громадах Хмельниччини “на щиті” зустріли полеглих захисників

Прощання із військовими, які не повернулись із російсько-української війни, відбулись у Кам’янець-Подільській, Хмельницькій, Ярмолинецькій, Красилівській, Волочиській, Орининській, Дунаєвецькій, Новоушицькій, Ізяславській, Білогірській громадах. Вічна пам’ять і шана полеглим захисникам!

19 грудня у селі Голохвасти Ярмолинецької тергромади попрощалися із воїном Юрієм МАЗУРКЕВИЧЕМ.

Юрій народився 14 липня 1977 року. Був мобілізований у квітні 2024 року. Ніс службу на Донецькому напрямку. Спочатку деякий час виконував обов’язки помічника кухаря, що йому дуже подобалось, а потім працював із військовою технікою. Востаннє вийшов на зв’язок 8 грудня.

Вічний спочинок воїн знайшов у рідному селі. Провести його в останню путь прийшли односельчани, друзі, знайомі із Голохваст та Антоновець, прибули керівники Ярмолинецької селищної ради, приїхали бойові побратими. Бійця похоронили з усіма військовими почестями.

Із героєм Олександром МЕРВОЮ попрощалися 20 грудня у Хмельницькому.

Чоловік навчався у ЗОШ №10. Закінчив економічний факультет Хмельницького університету економіки і підприємництва. Навесні 2023 року Олександр Мерва добровільно вступив до лав ЗСУ. Загинув 26 листопада того ж року на Авдіївському напрямку. Понад рік рідні чекали на повернення його тіла з окупованої території та на результати ДНК-експертизи. У Олександра залишилися мати та молодший брат. Вічний спочинок герой знайшов на Алеї Слави у Раковому. Йому назавжди 47 років.

В останню путь провели цього ж дня в Хмельницькому і героя Віктора ОЛІШЕВСЬКОГО.

Хмельничанин працював вчителем, а згодом — охоронцем. Цьогоріч вступив до лав ЗСУ. Служив у складі 61-ї окремої механізованої бригади. Був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення. Загинув 10 грудня на Курщині. Йому навіки 58. Поховали героя на Алеї Слави.

20 грудня і Красилівська громада провела в останню дорогу українського воїна, жителя села Пилипи Чернелівського старостинського округу, солдата Андрія ГОЛЬЦМАНА.

Захисник, не вагаючись, добровольцем одразу пішов до війська на фронт, виконував бойові завдання різної складності, а з 7 вересня 2022 року рахувався безвісти зниклим після бою біля села Опитне Покровського району Донецької області.

У всіх була надія, що він вижив, але нещодавно стало відомо, що тоді герой загинув. Заупокійна літургія за Героєм відбулась у Свято-Миколаївському храмі ПЦУ села Пилипи. Під звуки Державного Гімну України та триразові залпи вогню поховали воїна на кладовищі в рідному селі.

У скорботі цього дня була й Волочиська громада – “на щиті” зустрічала Андрія ХАЛІНА, який загинув 11 грудня 2024 року, захищаючи Україну від російських окупантів.

Народився захисник 30 жовтня 1976 року в селі Молодецьке, Карагандинської області (Казахстан). У липні 2024 року Андрій приєднався до захисників України. Виконуючи бойове завдання, він загинув під час артилерійського обстрілу, віддавши своє життя за нашу Батьківщину.

20 грудня Дунаєвецька громада провела у засвіти свого героя – Іоанна НІКОЛАЄВА.

5 травня 2023 року, доля покликала його на захист Батьківщини. Він став воїном, який разом з побратимами тримав східний фронт. В запеклих боях з російськими окупантами Іоанн загинув. Його молоде серце перестало битися 26 червня 2023 року поблизу населеного пункту Яковлівка на Донеччині. Довгих півтора року він вважався зниклим безвісти, і рідні, затамувавши подих, чекали на будь-яку звістку, молилися і сподівалися, але експертиза підтвердила найстрашніше. Довго його душа шукала шлях додому, і нарешті знайшла спочинок у рідній землі. Йому було лише 31.

Цього ж дня у Новій Ушиці, що на Кам’янеччині, “на щиті” зустріли героя Артура КРАВЧУКА, який загинув 9 грудня у Курській області під час виконання бойового завдання.

Захиснику навіки 40 років. У пам’яті всіх, хто його знав, він залишиться добрим, щирим, відповідальним і порядним чоловіком, який мав золоте серце та золоті руки.

20 грудня навіки повернувся на Ізяславщину 31-річний воїн-стрілець десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмового батальйону Сергій КРАВЧУК.

Захисник був родом із села Поліське. Тут і знайшов спочинок.

Також Ізяславська громада провела у засвіти Олександра КОНОВАЛЮКА– 37-річного мешканця міста Ізяслав, воїна механізованого батальйону.

У суботу, 21 грудня, Кам’янець-Подільська громада провела в останню дорогу Івана ГРЕЧАНОГО, героя, який отримав дуже важку мінно-вибухову травму на донецькій землі, захищаючи суверенітет та незалежність України. Захиснику було лише 34 роки.

“Не маємо права на забуття, пам’ятатимемо його відвагу, самопожертву та відданість нашій Батьківщині. Нехай його душа знайде спокій, а його подвиг завжди буде для нас світлим променем надії”, – написав міський голова Михайло Посітко.

Поховали бійця з усіма військовими почестями на Алеї Слави.

Сьогодні, 23 грудня, село Кадиївці Орининської тергромади, що на Кам’янеччині, в черговий раз зі скорботою та сумом провело в останню дорогу свого земляка, військовослужбовця Анатолія СОКУЛЬСЬКОГО.

Він народився в Кадиївцях 16 лютого 1975 року, тут і провів решту свого життя. Був мобілізований до лав ЗСУ у липні 2024 року, службу ніс у в/ч А2980 на посаді стрільця-помічника гранатометника. Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новооленівка Донецької області 17 грудня отримав поранення несумісні з життям.

Ярмолинецька громада у зажурі провела в останню земну дорогу мужнього воїна – захисника Дениса СОВУ.

Денис народився 26 червня 1991 року у селі Волудринці. Був мобілізований у серпні 2023 року. Пройшов навчання за кордоном, виконував бойові завдання на гарячих напрямках. Страшна звістка надійшла до родини 20 грудня 2024 року – солдат загинув під час виконання бойового завдання.

Сьогодні вранці траурний кортеж зустрічали сотні земляків біля костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Ярмолинцях. За спокій воїна, захисника молилися рідні, близькі, знайомі, друзі. Прощання продовжилося на площі 600-річчя Ярмолинець. Вічний спочинок герой знайшов на Алеї Слави місцевого кладовища.

Сьогодні Білогірська громада, що на Шепетівщині, зустріла “на щиті” і провела воїна Миколу ШВАЙДЕЦЬКОГО в останню путь. Ставши навколішки, мешканці краю організували герою-земляку коридор слави.

Микола Швайдецький народився в селі Жижниківці, навчався в Гулівецькій школі. Повномасштабне вторгнення застало захисника в Миколаєві, де він жив останні роки. Долучившись до лав ЗСУ, військовий ніс службу на Донеччині. 1 серпня 2023 року, поблизу населеного пункту Курдюмівка, зв’язок з 50-річним бійцем обірвався. Довгі півтора роки рідні воїна зберігали надію на краще, але 6 грудня 2024 року підтвердились найстрашніші побоювання – його загибель.

У Хмельницькому попрощалися з героєм Володимиром ГЕРАСИМЕНКОМ.

У цивільному житті працював інженером. Добровольцем на захист України став ще у 2016-му році. Служив у лавах Правого Сектору мінометником та кулеметником. Помер чоловік 7 грудня у потязі від серцево-судинної хвороби. Поховали героя на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. Йому навіки 73 роки.

Вічна пам’ять полеглим захисникам!

(Фото: Кам’янець-Подільська міськрада, скриншоти МТРК “Місто”, газета “Вперед”, Красилівська міськрада, Орининська сільська рада, Волочиська міська рада, Дунаєвецька міськрада, Новоушицька селищна рада, Ізяславська міськрада, Білогірська селищна рада)

Нагадаємо, днями ХМ-ІНСАЙД інформував про прощання із полеглими захисниками у Деражнянській, Славутській, Новодунаєвецькій, Волочиській, Шепетівській, Ізяславській, Нетішинській, Кам’янець-Подільській громадах

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook