Відмовився від медичної евакуації, щоб завершити завдання: історія військового з Хмельниччини
Олександр Чорпіта народився і виріс в селищі Стара Ушиця, що на Хмельниччині. Обрав шлях військового і став на захист країни від російської агресії. Після важкого поранення офіцер отримав ІІ групу інвалідності, але продовжує службу в ТЦК.
Після закінчення школи Олександр Чорпіта вступив на факультет військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Опісля реорганізації факультету курсанти продовжили навчання в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
“Я з дитинства займався спортом, тому завжди хотів пов’язати своє життя з професією, яка потребує постійного вдосконалення своєї фізичної підготовки. Тому коли постало питання, куди вступати, без вагань обрав військовий інститут”, – пригадує захисник.
Після випуску з академії Олександр розпочав офіцерську службу у тоді ще 95-й окремій аеромобільній бригаді (нині – 95-та окрема десантно-штурмова бригада) на посаді командира інженерно-позиційного взводу.
“Крайнє завдання, яке я виконував під Лисичанськом, мені запам’яталось найбільше. Ми повинні були розчистити одну із замінованих ворогом ділянок місцевості та встановити там протитанкові загородження. Я поставив 28 мін, і коли вже вкручував підривники до них, по мені відкрили вогонь з автоматичної зброї, – пригадує Олександр. – Я дістав кульові поранення, був при тямі, але пересуватися далі практично не міг. Проте відмовився від негайної медичної евакуації, відстрілювався і просив бойового медика вколоти мені знеболювальне, аби завершити установку підривників у мінах”.
Далі була евакуація у Харківський військовий шпиталь. Там лікарі стабілізували стан і переправили до Києва, де захисник лікувався упродовж трьох місяців. Далі реабілітація.
“У мене були кульові поранення в обидва стегна, гомілку та ступню. У правій нозі вирвало частину великогомілкової кістки разом з сухожиллям. Військові хірурги провели мені пересадку м’язових тканин, ступню не відчував взагалі, сьогодні ж, дякувати Богу, я ходжу”, – ділиться військовий.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Олександр Чорпіта нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
За рішенням медико-соціальної експертної комісії офіцер отримав ІІ групу інвалідності. Олександр був змушений полишити службу в бойовій бригаді та переведений до ТЦК.
Захисник розповідає, що після нашої перемоги радітиме, як і всі українці. Але найбільше хоче, щоб наші захисники та захисниці, які боронять Україну в районах ведення бойових дій, повернулись додому живі та здорові. І щоб після перемоги до ветеранів війни було гідне ставлення та всебічна підтримка і допомога.
(За матеріалами служби зв’язків з громадськістю Хмельницького ОТЦК та СП)
ТЕМИ: ВІЙСЬКО
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook






Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]