«Якщо пес бачить у тобі ватажка – піде куди завгодно»: секрет служби кінолога з Хмельницького

Службовий собака не реагує на звання чи погони – він відчуває інтонацію, рух, запах і поведінку людини. Тому в роботі кінолога головне не лише дресура, а й довіра, яку потрібно вибудовувати щодня.

Такими секретами поділились у 36 Подільському полку НГУ.

Начальник кінологічної служби військової частини 3053 міста Хмельницький лейтенант Дмитро Ковалишин уже 12 років працює з чотирилапими. За цей час він пройшов шлях від старшого дресирувальника до керівника служби, а сьогодні відповідає за 20 службових собак.

«Секрету немає, є чесність. Собака одразу бачить, коли ти нервуєш або намагаєшся здаватися тим, ким не є. Треба бути спокійним, впевненим і поважати його. Якщо пес бачить у тобі адекватного ватажка – він піде за тобою куди завгодно», – розповідає Дмитро.

У службовій кінології важливі не лише навички, яких собаку навчають під час тренувань. Значення мають його характер, темперамент та здатність кінолога знайти правильний підхід. Німецькі та бельгійські вівчарки є одними з основних порід у цій роботі, проте кожен собака потребує індивідуальної взаємодії.

Дмитро знає це і з власного досвіду. Під час відрядження на Запорізький напрямок він місяць працював із чотирирічною Жасмін. В умовах служби на передовій особливо важливо стежити за фізичним станом собаки, забезпечувати його водою та кормом, перевіряти лапи, захищати від кліщів і облаштовувати місце для відпочинку.

Для роботи в таких умовах службові собаки мають спеціальне екіпірування – тактичні бронежилети та взуття. Також кожен із них має індивідуальну аптечку на випадок травм чи поранень.

Водночас одним із головних інструментів кінолога залишається мотивація. Улюблений м’яч або валик для собаки може бути найкращою винагородою за правильно виконане завдання.

«Найкраща винагорода для собаки – можливість погратися з улюбленим м’ячем або валиком. Для нього це сильніша мотивація, ніж будь-яка інша нагорода», – пояснює кінолог.

Поза службою Дмитро також продовжує жити поруч із собакою. Вдома на нього чекає німецька вівчарка Ідол, якому вже 12 років. За роки разом вони навчилися розуміти одне одного майже без слів.

Також читайте історію кінолога Степана, який у 143 об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля», що на Хмельниччині, навчає нове покоління кінологів.

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook