Ювенальні поліцейські Хмельниччини пояснили, чому діти тікають з дому

Після сімейного конфлікту 14-річна мешканка села Раштівка, що на Старокостянтинівщині, пішла з дому. Стурбована матір прочекала дівчину до десятої вечора, але та додому так і не повернулася. Тож жінка звернулась до місцевих правоохоронців.

Поліцейські встановили місцезнаходження неповнолітньої та з’ясували, що вона пішла до свого товариша, з яким гуляла в нічну пору доби. Це й спричинило сімейний конфлікт, оскільки родичі були категорично проти цієї зустрічі.

«На матір за неналежне виконання обов’язків по догляду за дитиною складено адміністративні матеріали за ст. 184 КУпАП,проведено профілактичну бесіду щодо недопущення таких випадків в майбутньому», – зазначають у секторі ювенальної превенції Хмельницького райуправління поліції.

Наголошують, що подібні непорозуміння у сім’ї є однією з причин дитячих утеч.

«Неповнолітні у 10-15 років – це вік протестів та самоствердження, і саме в цьому віці діти найчастіше тікають з дому. Коли батьки часто критикують дитину та ставляться до неї надто прискіпливо, вона закривається і перестає чути, натомість виникають лише протестні думки і підлітки роблять все навпаки. А причини різні: від жаги до пригод та протесту проти гіперопіки до інстинкту самозбереження», – йдеться в інформації ювенальної превенції.

Передовсім, діти втікають з родин, де є помилки у вихованні. Зазвичай це або недостатня,  або ж надмірна увага батьків до потреб та інтересів дітей.

У першому випадку діти втечею намагаються здобути любов та увагу, часто висувають погрози, що підуть з дому. Так, на Шепетівщині підліток три дні ночував на горищі, бо не хотів залишатися вдома, де, окрім бабусі,  його долею ніхто не переймався.

Батькам в такому разі, кажуть копи, необхідно вийти з дитиною на діалог та запитати, що саме її не влаштовує та чому вона не почуває себе щасливою.

Коли ж діти втікають від надмірної опіки батьків – це теж протест. У віці 12-14 років підлітки розуміють, що їх однолітки вже самостійні і хочуть бути такими ж.

Також діти тікають в сім’ях, де їх дуже суворо карають, або ставлять перед ними надто багато обмежень ( «ти маєш питати дозволу перед тим, як будь-що робити»), чи принижують ( «хто ти такий, щоб пояснювати тобі, чому не можна?»).

«Підліток хоче втекти від докорів, бо чого б не досяг та як би добре не вчився, все одно чутиме звинувачення», – зауважують в ювенальній превенції.

Жага до пригод теж може стати причиною втечі, особливо після перегляду пригодницьких фільмів. Дитина мріє повторити успіх, який побачила. Як от 14-річний мешканець Летичева, який вирішив спробувати пожити самостійно і подолав понад 260 кілометрів. Вихід батьків з цієї ситуації – приєднуватись до подорожей дитини і мандрувати разом.

Є діти, які живуть у дійсно складних обставинах – потерпають від постійного емоційного, фізичного чи сексуального насилля. У таких сім’ях батьки знущаються над своєю дитиною, постійно принижуючи або самостверджуючись за її рахунок. У неблагополучних сім’ях діти тікають від розпачу, бо більше не можуть терпіти насилля, а розказати про це нікому.

«Цей стан може провокувати навіть самогубство – як єдиний вихід, який вони бачать для припинення страждання», – кажуть в поліції.

Наголошують: у жодному разі в таких випадках не можна залишатись осторонь, якщо сусіди бачать, що в сім’ї щось не гаразд, треба звернутись до соціальних служб або до поліції.

Головний сигнал про те, що дитина може піти з дому – це зникнення грошей та речей. Також треба бути дуже уважним до емоційного та фізичного стану дитини. Замкнутість та закритість свідчать про те, що вона має проблеми.

Аби уникнути дитячих втеч із дому, ювенальні поліцейські Хмельниччини радять, насамперед, будувати стосунки в родині на довірі та взаєморозумінні. Треба навчитися давати дітям вибір та прислухатись до їхньої думки, щоб вони відчували себе важливими в родині. Необхідно проводи разом із ними час, показувати їм свою любов, хвалити за їхні вчинки, цікавитись особистим життям дитини, підтримувати.

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook