Будував укриття для дитсадків, а тепер розміновує фронт: історія 49-річного сапера з Хмельниччини
Сергію 49 років, він – із Хмельниччини. До армії працював на будівництві. Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення облаштовував укриття в дитячих садочках. У 2024 році вирішив стати на захист країни, уклав контракт і долучився до війська — нині розміновує фронт.
Історією сапера із позивним «Рудік» поділились в 143-ому об`єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля», що дислокується на Кам`янеччині.
За словами Сергія, він розумів, що воювати доведеться усім. То, коли настав його час, хотів служити саме в Центрі розмінування. Вивчився на сапера і відтоді його робота стала про уважність, відповідальність і правильний розрахунок. Бо в саперній справі немає права на «приблизно».
«Найважче було запам’ятати. Але теорію я досі повторюю щодня. Саперна справа не стоїть на місці, з’являються нові боєприпаси, усе розвивається», – каже військовослужбовець.
Перша ротація «Рудіка» минула на Покровському напрямку. Сапери облаштовували інженерні загородження, працювали переважно вночі через велику кількість ворожих дронів. За одне із завдань Сергій отримав «Залізний Хрест». Тоді його група встановила мінні загородження, які не дали противнику пройти.
Потім була Харківщина. Розмінування проходів, робота в полях, висока трава, уламки боєприпасів й постійна необхідність бути максимально уважним.
Для Сергія, як будівельника, найбільше боліло те, що росіяни нещадно знищують міста, села, чиюсь працю. Він звик будувати, а натомість бачив зруйновані оселі, понівечену природу, уламки чийогось життя.
«Шкода людської праці. Люди все життя собі будували, облаштовували обійстя. А тут нелюди прийшли й вирішили все знищити дотла», – обурюється Сергій.
Пригадує, як на одній із позицій до побратимів прибився чорний кіт. Назвали його Кокосом. Доглядали, годували та не залишили напризволяще, а передали воїнам, які приїхали замінити хлопців.
Зараз Сергій проходить злагодження і готується до наступної ротації. А після перемоги, зізнається, готовий і розміновувати, і розбудовувати Україну. Але спочатку, наголошує, треба вигнати ворога із робити нашу землю безпечною.
Інші історії про військовослужбовців 143 ОНТЦ «Поділля» читайте:
Лідерство, загартоване боєм: історія майстер-сержанта із тренувального центру Хмельниччини
Після кілометрів розмінування переосмислив сенс життя: історія сапера із Хмельниччини
(Фото надані 143 ОНТЦ «Поділля»)
ТЕМА: ВІЙСЬКО
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook
Якщо інвалідність виникла через ушкодження від вибухонебезпечних предметів, держава передбачає одноразову компенсацію. Хто та в […]
Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]