Децентралізація: чому екогромаді на Хмельниччині позаздрили б навіть італійці (ФОТО)

Суспільство

Реформа децентралізації в Україні не лише змінила адміністративну мапу. Вона надала широкі повноваження органам місцевого самоврядування та можливість розпоряджатися фінансами. А разом із тим громади отримали ще й інструмент під назвою «відповідальність».

У Щиборівській територіальній громаді, що на Хмельниччині, зрозуміли значення цього слова з перших днів її створення. Бо ж свобода та власні гроші, як каже її 43-річний голова Іван Болюх, вчать діяти раціонально. А от чому до громади додалася приставка «еко» та чому їй можуть позаздрити навіть італійці – дізнавався ХМ-ІНСАЙД.

Щиборівська територіальна громада межує з колишнім райцентром – містом Красилів. Утворена наприкінці минулого року. Об’єднала три сільради з вісьмома населеними пунктами (Каламаринка, Кузьмин, Михайлівці, Мовчани, Мотрунки, Радісне, Сушки і Щиборівка). На її території мешкає понад 4 тисячі людей. 

«Наша громада ще зовсім молода. Мушу визнати – варто було об’єдналися раніше, ще на початках реформи децентралізації. Люди хочуть змін на краще і заслуговують їх. Ось тепер намагаємось все надолужити. Працюємо в турботемпі. Зараз вчимося ставити пріоритети і раціонально використовувати бюджет. Треба зберегти і примножити всі багаторічні надбання», – каже Іван Дмитрович.

Власних фінансових надходжень у цьому році громада має близько 18 мільйонів гривень, а разом із субвенціями зведений бюджет становить майже 35 мільйонів гривень. Куди їх спрямувати – детально обмірковують депутатським корпусом.

Іван Болюх: «Маємо зберегти і примножити всі багаторічні надбання»

Значну частину місцевої казни спрямовано на фінансування освітньої галузі. Скажімо, видатки на одного учня складають понад 12 тисяч гривень. А ще громаді «у спадок» дісталися чотири школи, які треба вивести на високий рівень надання освітніх послуг та комфортного перебування у них учнівської молоді.

У школі в Радісному замінили вікна, на черзі – оновлення харчоблоку

Наприклад, ремонту потребує школа у Радісному, куди на заміну вікон вже вклали близько 100 тисяч гривень, але повної заміни ще потребує тамтешній харчоблок. В усіх інших закладах середньої освіти вкрай необхідні поточні ремонти. Попри це в громаді вдалося зберегти школи і дитсадки. 

Дитячі садочки причепурити до початку навчального процесу

Серед пріоритетів – завершення будівництва водогону. Декілька років тому у криницях місцевих мешканців майже зникла вода. Вирішили зводити власний водогін. Почали з Каламаринки. Люди оцінили переваги водопостачання. І далі пішла Щиборівка, Мовчани, Радісне… В цьому році завершуються роботи з реконструкції системи водопостачання в селах Михайлівці, Сушки, Мотрунки. Залишилося під’єднати лише Кузьмин: замовили проєктно-кошторисну документацію на майже 30 кілометрів водогону за 96 тисяч гривень.  

«Після об’єднання в рамках децентралізації громада відчула суттєву підтримку від Хмельницької обласної ради. Візьмемо хоча б регіональну програму «Питна вода». На її реалізацію з обласного бюджету нам виділили 490 тисяч гривень, тож маємо надію, що вже наступного року повністю забезпечимо питною водою усіх наших мешканців», – наголосив Іван Болюх.

Для безперебійного водопостачання створили власне комунальне підприємство зі співзвучною назвою «Водограй – 2017». Взяли в оренду два трактори, екскаватор.

А ще тут не закрили жодний фельдшерський пункт. Їх у громаді – 6.

До кожного пацієнта у завідувачки фельдшерським пунктом Юлії Гоби особливий підхід 

Переваги децентралізації відчули й мешканці найбільшого у громаді села  Кузьмин, каже староста Олександр Лукіянчук. Так, вирішили обладнати спортзал Кузьминського ліцею сучасним гумовим покриттям.

«Спочатку думали замінити стару підлогу дерев’яною, а голова [Іван Болюх] каже: ні, наші діти повинні займатися в сучасних умовах, не гірше ніж у місті. Тому узгодили з фахівцями, склали кошторис орієнтовно на 400 тисяч гривень і запустили процес», – розповідає Олександр Лукіянчук.

У голови громади (праворуч) і старости Кузьмина (ліворуч) чимало спільних тем

Трохи менше пощастило школі в Михайлівцях, де залишилось приблизно чотири десятки учнів. Якщо ж відправляти дітей на навчання до сусіднього села за 5 кілометрів, то є потреба у шкільному автобусі. Але приміщення Михайлівської школи ще добротне. Аби грамотно використати його, планують підтягнути сюди інвесторів на можливе виробництво з легкої промисловості, як запоруки додаткових робочих місць і, відповідно, надходжень до бюджету.

«Нерентабельна» школа в ічікуванні інвесторів

Тим паче, досвід громади у залученні коштів є. За словами Івана Болюха,  свого часу місцеве населення утримувало чимало худоби. Але не влаштовувала низька заготівельна ціна на молоко. Трапилась нагода взяти участь і перемогти у конкурсі на грантові проєкти від Євросоюзу за умови співфінансування з місцевого бюджету. 

Порадившись із односельцями, вирішили за грантові та власні кошти на трохи більше мільйон гривень створити сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Радодар» з переробки молока.

Закупили необхідне обладнання, облаштували невеличке виробництво за усіма міжнародними стандартами, пройшли сертифіковане навчання. Почали приймати сировину в місцевого населення і варити два види сиру – бринзу та рикоту, а виручку ділити між членами кооперативу. 

«Рикота – це такий традиційний італійський сироватний сир. Але нашій  рикоті, повірте, позаздрили б самі італійці. Бо ж продукція – 100% натуральна, екологічно чиста, без ГМО та домішок, виготовлена з душею. Її із задоволенням споживають діти. Зараз працюємо над розширенням ринку збуту», – ділиться думками керівниця кооперативу Галина Болюх.

Галина Болюх: «Продукція сироварні – натуральна та екологічно чиста»

Тепер молока здають, на жаль, мало, корови тримати невигідно. Та це не єдина проблема сироварні. Бюрократичні перепони ставить дороговартісний лабораторний аналіз продукції, а без висновку на відповідність якості такі продукти не реалізувати. Для маленьких сільгоспкооперативів і великих підприємств витрати на ці дослідження однакові. Але держава поки не врахувала різницю в їх доходах.

Член кооперативу «Радодар» Юрій здає молоко від своїх корівок щодня

От і міркують в Щиборівській тергромаді, як розвивати і розширювати виробництво. Взяли участь та перемогли у конкурсному відборі  проєктів «Громада дружня до бізнесу». Тепер готуються до наступного етапу залучення грантових коштів на новітні технології.

Планують розширювати виробництво та клієнтську базу

Більшість місцевих жителів вірять, що децентралізоване об’єднання сіл принесе користь. На це лише потрібен час. Та вже зараз бачать позитивні зміни, наприклад, нові автобусні маршрути, яких тут досі не було, ремонт доріг, вуличне освітлення. 

Капличку зводили толокою: будматеріали – сільрада, робота – сільчани

Звісно, все потребує коштів. Іван Болюх наводить цифри: на одного мешканця тергромади доходи загального фонду становлять 1051 гривню, а видатки  – 1863 гривні. Лише на утримання апарату, включно зі старостами сіл, необхідно близько 5 мільйонів гривень на рік. Без цього не обійтись.

«Звідки беремо гроші? В основному з плати за оренду землі і податків з доходів фізосіб. Загалом, питома вага місцевих податків і зборів у доходах загального фонду громади становить 39,7 %. Ще б донести до високоповажних кабінетів потребу збільшити відсоток надходжень з ПДФО на місцях. Тоді б місцеве самоврядування мало більше ресурсу. Також є питання й до сплати акцизних податків. Ми не вповноважені їх проконтролювати, тож відчуваю, що саме в цій частині надходжень  недоотримуємо», – зауважує наш співбесідник. 

Каже, за можливості допомагають і місцеві агропідприємства: СК «Кузьминський», сільгосптовариства «Житниця Поділля», «Агрокрай», «Епіцентр Агро». Суму Іван Болюх не уточнює, адже справа не в ній, кожна гривня, яка йде на потреби здебільшого соціальної сфери, є важливою.

Єдина проблема, яку громада не спроможна вирішити самотужки, це – ремонт автошляхів. Тому підключають і обласних обранців, і народних. 

Нашу увагу привернули новісінький тротуар з велодоріжкою і дорога у Щиборівці. З’ясовуємо: цьогоріч із місцевого бюджету на будівництво тротуару витратили 759 тисяч гривень, а загалом він «потягнув» 2 мільйони гривень. Головну ж дорожну «артерію» державного значення через Щиборівку, яка сполучає  міста Красилів та Старокостянтинів, проклали обласні шляховики.

Тротуар з велодоріжкою

«Маємо сумну передісторію з цим тротуаром. На цій ділянці дороги останніми роками сталося чотири летальні аварії, на жаль, загинули люди. А все тому, що траса, як бачите, жвава, транзитна, місця для пішоходів не було. Тож 22 депутати тергромади одностайно підтримали рішення облаштувати тротуар», – розповідає Іван Болюх. 

Відходи з демонтованої дороги теж згодилися. Їх не викидають, а хазяйновито складують, аби згодом підсипати мілкі ями на вуличках.

Загалом до сміття в Щиборівській тергромаді ставлення особливе. Тут кожний мешканець знає, що таке сортування. З головою ми об’їздили всі 8 населених пунктів і в кожному побачили кольорові контейнери для сортування.

Контейнери для сортування – на видному місці по всій території громади

«Спочатку люди скептично ставитися до того, що пластик чи скло потрібно відділяти. Ну хто коли по селах таке робив? Але до цього ми підійшли серйозно. Допомогла молодь, переконувала старших у важливості збереження чистого довкілля. Тепер всі звикли, і контейнери наповнюються швидко. Водночас виникла інша проблема: куди далі ті відсортовані відходи діти? Потрібен завод із переробки такого сміття або хоча би покупець на нього. Це теж додаткові кошти в бюджет», – слушно зауважує Іван Дмитрович.

Тож сортоване сміття поки складують окремо. А тим часом підключили  молодих місцевих ентузіастів, які розробляють екологічні проєкти щодо можливої переробки відходів та їх застосування. Решту непотребу двічі на тиждень відвозять на паспортизовані сміттєзвалища працівники того ж КП «Водограй – 2017».

Місцева молодь розробляє екопроєкти з використання сортованого сміття

Дбають тут і про безпеку мешканців. На вулицях облаштували камери зовнішнього відеоспостереження. Є випадки, коли завдяки відеонагляду вдалося упіймати злодюжку. А нещодавно у громаді відкрили поліцейську станцію, 45-ту в області. 

Задля безпеки мешканців громади – камери цілодобового відеоспостереження

Ще скрізь, навіть на територіях адмінбудинків сільської ради, ми помітили дитячі майданчики, куточки для відпочинку, як професійні, так і зроблені власноруч, мініпарки.

В планах: облаштування  спортивних майданчиків та активних парків. Робимо ставку на наше майбутнє, на екологічно виховане майбутнє,  наголошує багатодітний батько Іван Болюх:

«Намагаємося усіляко сприяти розвитку молоді. І справа не лише в бажанні покращити демографічну ситуацію в громаді. Реформа децентралізації спрямована на те, щоби підростаюче покоління переконалося і повірило – вони можуть бути господарями саме на своїй рідній землі. А нам ще працювати є над чим…». 


Автор Лілія Коцюк. 
Фото Ната Балацька.

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм