Фільм “Хвилі Бакоти” про історію затоплених сіл презентували на Хмельниччині

Документальний фільм «Хвилі Бакоти» — про дім, якого більше немає. Це історія про наслідки того, як 45 років тому радянська влада знищила десятки сіл задля будівництва Дністровської ГЕС. Створило стрічку Суспільне Мовлення. Прем’єрний показ відбувся у Старій Ушиці на Хмельниччині — селі, де живе більшість мешканців Бакоти після переселення.

У центрі сюжету, як інформує Суспільне, гід Тарас Горбняк, житель затопленого села Бакота, на місці якого тепер розташований відомий каньйон. Пан Тарас розпитує місцевих жителів про їхні спогади, розглядає архіви та проводить екскурсію місцями, які майже пів століття тому мали зовсім інший вигляд.

Головний герой проводить людей дорогами, де раніше кипіло життя: були його хата і город, стояв магазин, і простягалася центральна вулиця села. Місія Тараса — зберегти памʼять про рідне місце, саме тому він збирає односельців, аби разом проплисти катером над Бакотою на Покрову — саме цього дня вони востаннє прощалися з рідним селом.

«Ми намагались передати цей зв’язок із домом, який не зникає після переселення — через спогади, родинні історії та досі тісну підтримку між бакотянами», — розповідає сценаристка Каріна Пустовалова.

Кадр з фільму “Хвилі Бакоти” із гідом Тарасом Горбняком

Крім цього, у документальному фільмі використані архівні кадри тих часів: про будівництво Дніпровської ГЕС у 1973–1981 роках, яке знищило 24 населених пункти, а п’ять сіл примусово перенесли.

Допрем’єрний показ фільму влаштували до 45-ї річниці затоплення сіл на Дністрі у Староушицькому центральному будинку культури за участі місцевого населення і творчої групи фільму. Перед показом до глядачів звернулися режисер Володимир Бакум, сценаристка Каріна Пустовалова, оператор Павло Семенов.

«Над візуальним рішенням фільму ми з режисером Володимиром Бакумом почали працювати ще на підготовчому етапі. Спільно вирішили знімати переважно на ширококутну оптику — вона дозволяє бути ближче до героя, створює ефект присутності й залучення. У фільмі багато сцен знято саме в такій манері — максимально наближено до людини, щоб підкреслити її емоції та простір навколо неї», — зауважує оператор фільму Павло Семенов.

Зліва направо: режисер Володимир Бакум, сценаристка Каріна Пустовалова, оператор Павло Семенов

Режисер Володимир Бакум поділився з присутніми ідеєю створення цієї стрічки, і чому вона важлива не тільки для людей, які пережили трагедію, але і для майбутніх поколінь.

«У своїй творчості я шукаю відповіді на питання ідентичності людей. Для мене дуже важливо генеалогічне коріння роду: хто звідки, хто чим займався, історія дореволюційна в Україні, війни, голодомори, репресії, переселення. Тільки уявіть, якби всього цього не було, які ми мали б славні роди на місцях, де вони формувалися?! Зі своїми традиціями, родинами по 500 років історій, родинні будинки, ферми, заводи. А так ми те тільки й робимо, що збираємо свою історію по крихтах. Тому я у своїй творчості, зокрема у “Хвилях Бакоти”, разом з командою шукаю відповідь, як зберегти те, що не повернути вже ніколи», — поділився режисер Володимир Бакум.

Перші глядачі фільму — жителі Старої Ушиці на Хмельниччині

Прем’єрний показ документального фільму «Хвилі Бакоти» відбудеться у суботу, 17 травня, о 22:00 на Першому каналі Суспільного.

Читайте також за темою:

“Пам`ятник затопленим селам Бакоти створили на Хмельниччині”

“Історія затоплених сіл: які таємниці зберігає етномузей на Хмельниччині”

“Бакототерапія – реабілітація природою: як на Хмельниччині для військових влаштовують таборування”

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook