Лісівник з Хмельниччини став командиром мінометного розрахунку на фронті
Микола Степанюк – інженер лісового господарства Ізяславської філії. Йому – 33. З них 11 пропрацював у лісовій галузі. Уже майже півтора року Микола тримає стрій на Донецькому напрямку.
Історію колеги, який змінив мирну професію на захист Батьківщини, розповіли у Подільському лісовому офісі.
З першого дня повномасштабного вторгнення Микола пішов до військкомату, аби добровольцем стати на захист України. Спершу хлопця не прийняли. Та за декілька днів він вдруге навідався щодо призову і вже 28 лютого відправився на Львівщину в навчальний центр з підготовки військовослужбовців.
Уночі 13 березня по Міжнародному центру миротворчості та безпеки окупанти здійснили авіаудар. Ракета влучила у казарму, в якій проживав і Микола. Хлопця з побратимами перевели у Київ. Там він потрапив у окрему президентську бригаду імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Уже майже півтора року Микола тримає стрій на Донецькому напрямку. Воїн-лісівник – командир мінометного розрахунку. Його завдання – знищення живої сили противника, броньованої техніки, ураження бліндажів тощо. Запорука успіху у роботі — це точність, швидкість розрахунків, влучність в ураженні цілей.
Микола каже, зараз роботу неабияк ускладнюють погодні умови:
«Таке болото, що неможливо доїхати на позиції. Дощ. Морозу немає. Автівки не витримують. Тут ходити складно, не те що їхати».
Воїн-лісівник також розповів як вони із силами оборони звільняли українські території на півдні Донеччини: Урожайне, Старомайорське.
«Був потужний наступ. Операція зі звільнення селищ проходила в тому числі за допомогою мінометних розрахунків. Спочатку заходили штурмовики. Ми закріплювалися за ними та прикривали їх. Стріляти було не важко. Важко витримувати обстріли. У червні наші території вдалося відвоювати. Але тут не залишилось жодного вцілілого будинку», – ділиться військовий.
Попри щоденні складнощі воїн-лісівник продовжує виконувати свою місію. Бо знає заради чого це робить. Основна підтримка хлопця – його родина, батьки. Брат також захищає Україну.
Після перемоги Микола мріє повернутися на роботу до лісового господарства.
“Ми на Донбасі, тут одні поля. Як мені вже хочеться піти до лісу. А ще у планах – одружитися на своїй дівчині, яка чекає мого повернення”, – ділиться захисник.
Нагадаємо, лісівник з Хмельниччини став водієм особливих рейсів на фронті. А лісівник з Ярмолинеччини став сапером, щоб боронити країну.
ТЕМИ: ВІЙСЬКО, СУСПІЛЬСТВО
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook








Із 1 січня 2026 року в Україні зростає прожитковий мінімум. Він становитиме 3328 гривень для […]
Ментальний стан дітей залишається однією з найуразливіших сфер у час повномасштабної війни. За рік рівень […]
Військовослужбовці, які перебувають або перебували в полоні, мають право на низку грошових виплат. Поки військові […]