На Хмельниччині провели у засвіти загиблих захисників

Громади Хмельниччини зустріли і провели в останній земний шлях полеглих захисників. Скорботні звістки про прощання з героями надійшли у Шепетівську, Городоцьку, Славутську, Летичівську, Віньковецьку, Кам’янець-Подільську, Нетішинську, Старокостянтинівську, Хмельницьку, Наркевицьку, Дунаєвецьку громади. Вічна пам’ять і шана захисникам!

25 червня у скорботі була Славутська громада. Війна забрала життя ще одного захисника, мужнього бійця, який боронив українську землю від російського окупанта – Віталія ГРИЦЕНЮКА.

Народився Віталій 26 вересня 1990 року у селі Печиводи на Славутчині. У період із 2019 по 2020 роки брав участь в АТО/ООС у складі десантно-штурмових військ. 29 листопада 2024 року Віталія мобілізовували до Збройних сил України. Службу проходив на півдні нашої країни, у Одесі, у 126-й бригаді морської піхоти.

22 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, вірний військовій присязі, Віталій Гриценюк загинув у районі населеного пункту Львове Херсонської області.

У цей день Кам’янець-Подільська громада оплакувала солдата Костянтина БАРИШПОЛЬЦЯ, який загинув, захищаючи свободу та незалежність України.

Костянтин народився 18 листопада 1999 року. Здобувши середню спеціальну освіту, він свідомо обрав шлях захисника Батьківщини, приєднавшись до лав Збройних сил України 6 грудня 2022 року.

Його військовий шлях був сповнений самовідданості. З грудня 2022 року по лютий 2023 року Костянтин проходив підготовку як курсант військової частини А3211, готуючись до найскладніших випробувань. З 19 лютого 2023 року він став невід’ємною частиною гірсько-штурмової роти, обіймаючи посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки.

23 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в зоні ведення бойових дій поблизу населеного пункту Виїмка Бахмутського району Донецької області, Костянтин загинув.

26 червня Шепетівка попрощалася із воїном Віталієм ГРИГОРОВИМ.

Захисник народився 14 листопада 1978 року в місті Шепетівка. Віталія мобілізували у 2023 році.

Востаннє зателефонував дружині 13 червня — сказав, що йде на завдання і його довго не буде. Через тиждень родина отримала сповіщення: Віталій зник безвісти. А згодом — і підтвердження найстрашнішого: 18 червня 2025 року, під час евакуації поранених побратимів у Запорізькій області, стрілець – номер обслуги гірсько-штурмового взводу, гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону, солдат Віталій Григоров загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрону.

Цього ж дня Городоцька громада провела в останню путь загиблого героя Антона ГРИСЬКОВА, який загинув, захищаючи Батьківщину.

Антон Гриськов народився та виріс у селі Чорниводи, що на Городоччині. Мирне життя закінчилося для Антона Гриськова 10 серпня 2023 року — чоловік долучився до лав ЗСУ. Служив городоччанин у механізованому батальйоні військової частини А4674 Командування сухопутних військ ЗСУ. Менш ніж за чотири місяці, 30 листопада, рідні отримали тривожну звістку — військовий зник безвісти поблизу села Новопокровка Запорізької області.

Минулого тижня надійшла трагічна звістка: за результатами ДНК-експертизи встановлено збіг із тілом одного із загиблих, повернених в Україну в межах останніх обмінів. Це був Антон.

26 червня героя повернули додому. Городоччани зустрічали траурний кортеж стоячи на колінах.

До рідного дому у Летичівську громаду «на щиті» повернувся молодший сержант ЗСУ Олександр ОХОЦЬКИЙ, 20 березня 1982 року народження.

З перших днів війни Олександр став до лав захисників України. За мужність і відвагу під час виконання бойових завдань нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест». Тривалий час вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо: захищаючи Україну і кожного з нас, під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області, 4 листопада 2024 року захисник загинув.

Віньковецька громада Хмельницького району теж зазнала непоправної втрати — помер захисник України Віталій ДОБРОГОГОРСЬКИЙ, 1989 року народження.

Родом із села Чорниводи Городоцького району, а з 2018 року Віталій проживав у селі Майдан-Олександрівський на Віньковеччині. 27 серпня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних сил України, ставши на захист своєї держави у найтяжчий для неї час.

У Старокостянтинівській громаді відбулась церемонія прощання із захисником України, солдатом Василем КАЧКОВСЬКИМ.

Вірний військовій присязі, Василь, який вважався зниклим безвісти, загинув 20 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області.

27 червня Нетішин зустрів “на щиті” воїна-захисника Романа СИНИЦИНА.

Народився Роман Синицин в грудні 1996 року в Криму. В 2000 році разом з мамою переїхав до Нетішина. У квітні 2023 року призваний на військову службу по мобілізації 6 відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області.

Солдат, 28-річний нетішинець помер 23 червня в Хмельницькій обласній лікарні.

Із героєм, старшим лейтенантом Євгеном МИКОЛЮКОМ попрощалася Хмельницька громада у Свято-Георгіївському храмі.

Чоловік народився та проживав у Хмельницькому. Агроном за освітою, він захоплювався вирощуванням цитрусових дерев у домашніх умовах. У грудні 2024-го року був мобілізований до лав 156-ої окремої механізованої бригади. Командував взводом. Загинув захисник 22 червня на Сумщині внаслідок обстрілу КАБами. У нього залишилися син, донька, дружина, батьки та сестра. Поховали героя на Алеї Слави. Йому навіки 51 рік.

Цього ж дня у Шепетівці провели у засвіти уродженця Плесни гранатометника, старшого сержанта Юрія МУЗУ.

Юрій Муза народився 28 травня 1974 року в селі Плесна. 4 березня 2025 року був мобілізований Нікопольським районним територіальним центром комплектування. Старший сержант Юрій Муза служив інспектором прикордонної служби 2 категорії — гранатометником 2 відділення 1 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С).

18 червня 2025 року Юрій Муза загинув, виконуючи бойове завдання, вірний військові присязі, у бою за нашу Батьківщину, внаслідок бойових дій в Сумській області, виявивши стійкість і мужність.

Важким та гірким виявився цей день для Наркевицької громади, що в Хмельнцькому районі. Тут вшановували пам’ять Володимира ПОЇДЕНЧУКА, який віддав своє життя за рідну Батьківщину.

Захисник народися 26 лютого 1984 року у селі Копачівка-2. 13 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України на Донецькому напрямку, від отриманих травм, які виявилися несумісними з життям, солдат Володимир Поїденчук загинув. Поховання героя відбулось у рідному селі.

Попрощалися у Хмельницькому і з героєм Олегом КОНДРАТЮКОМ.

Чоловіка мобілізували у грудні 2024-го. До цього він більше 10 років перебував на заслуженому відпочинку після роботи у ДСНС. Олег Кондратюк служив у 68-мій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення та перебував на лікуванні. 24 червня серце героя зупинилося. Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі у мікрорайоні Гречани. Йому назавжди 52 роки.

У Старокостянтинові відбулась церемонія прощання із захисником України, солдатом Володимиром САВІНСЬКИМ.

Вірний військовій присязі, Володимир, загинув 13 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Малинівка Пологівського району Запорізької області.

Поховали Володимира Савінського на міському кладовищі.

Громада Дунаєвеччини зустріла на рідній землі свого героя — Вадима ПОГИНАЙКА.

Боєць народився 18 березня 1973 року в місті Дунаївці. Коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, Вадим, не вагаючись, став до лав Збройних сил України. У травні 2023 року він добровільно записався на службу. Пройшов навчання в місті Рівне, після чого вирушив на фронт — боронити Україну від ворога.

З 15 липня 2023 року зв’язок із ним зник. Довгий час він вважався зниклим безвісти. І лише минулого тижня надійшла страшна звістка: під час боїв у районі населеного пункту Масютівка Куп’янського району Харківської області солдат Вадим Погинайко загинув, залишившись вірним присязі та рідній землі до останнього подиху. Захиснику назавжди 50.

Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, раніше полеглих у російсько-українській війні воїнів провели в останній земний шлях у Хмельницькій, Кам’янець-Подільській, Гвардійській, Шепетівській, Ярмолинецькій, Грицівській, Ізяславській, Полонській, Понінківській, Волочиській, Летичівській громадах.

Вічна пам’ять і шана захисникам!

(Фото: Шепетівська міськрада, Городок.City, Славутський МВК, Летичівська селищна рада, Віньковецька селищна рада, Кам’янець-Подільська міськрада, Нетішинська міськрада, Старокостянтинівська міська рада, скриншоти ТРК “Місто”, Наркевицька громада, Дунаєвецька міськрада)

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook