Під штукатуркою у вбиральні інтернату на Хмельниччині виявили унікальну пам’ятку османської імперії

Надзвичайну знахідку, яку науковці пов’язують із турецьким об’єктом старовини, виявили на стіні палацу Крупенських, де наразі розташований Кривчицький психоневрологічний інтернат, що в Хмельницькій області. Напис зроблено османською мовою, а в тексті згадується великий візир часів правління початку XVIII століття.

Про це розповіли в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

Тож досліджувати чергову невідому сторінку одного з найкрасивіших в області представників палацово-паркових комплексів ХІХ століття – палацу Крупенських – вирушила науково-краєзнавча експедиція музею. Було це у грудні 2022 року. А передумовою наукової подорожі стала інформація, надана колишнім директором заповідника Стефанією Баженовою про виявлене під шаром штукатурки в одній зі стін палацу панно з написами арабською в’яззю. Їй же стало відомо про знахідку від лікаря-психіатра Михайла Гузяка.

Учасників експедиції зустрів директор психоневрологічного інтернату Андрій Арцаблюк, ознайомив їх із сучасним станом будівель палацового комплексу, специфікою роботи інтернату та вказав на виявлену під час ремонтних робіт кам’яну плиту, вкриту арабською в’яззю. Тут, під час ремонту у лівому (південному) крилі палацу, де наразі туалетна кімната, з-під шару штукатурки і було розчищено цю плиту. Поруч – сліди ще однієї забіленої плити, обмеженої високою гіпсовою рамкою.

Науковці припускають, що приміщення на первопочатку слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої й було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Дослідники заміряли плиту і сфотографували текст. Далі необхідно було знайти перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських. Так, у пошуках перекладача Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник вийшов на Мехмета Челєнка, професора університету Улудаг у місті Бурса в Туреччині. Він за допомогою своїх колег надіслав латинську транслітерацію тексту.

“На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками”, – зазначають у заповіднику.

Згодом археолог Павло Нечитайло та його колеги допомогли надіслати фото кривчицьких плит до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. А вже йому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та перекласти англійською мовою.

Українською текст можна перекласти так:

“Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу”.

Отже, як стверджують у музеї-заповіднику, виявлена у палаці Крупенських кам’яна плита є унікальна для України пам’ятка османської письменності. Особливо актуальним, зауважують науковці, є очищення від шарів штукатурки другої збереженої плити. А відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть більшої конкретики щодо згадуваних у поемі історичних постатей та, що найбільш важливо, їх датування.

“Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул “наречений”, у тексті – “damad”, найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнко та його колеги”, – роз’яснюють дослідники.

На їх думку, найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни палацу плити первісно були встановлені в Хотині. Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 року повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Тож Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.

Наразі Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник запланував розчистити другу плиту та виготовити гіпсові копії-зліпки, які б можна було розмістити в експозиції музею і демонструвати їх відвідувачам. 

(Фото зі сторінки Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник)

Нагадаємо, унікальний пам`ятник втраченому коханню знайшли на Хмельниччині. 

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook