Після 14 операцій повернувся у розвідку: історія військового із Хмельниччини

Романові – 29 років, понад чотири роки він у війську. Захисник родом із села Олексіївка на Хмельниччині. До війни займався будівництвом і логістикою, а 24 лютого 2022 року зустрів у Хмельницькому — незадовго до цього повернувся з Німеччини. Нині старший сержант із позивним «Самурай», після півтора десятка перенесених операцій і можливості демобілізуватися, продовжує служити у розвідувальній роті.

Історією захисника поділились у Хмельницькому обласному ТЦК та СП. До терцентру комплектування Роман прийшов одразу в перший день повномасштабного вторгнення рф. Йому відмовили: 24 роки, надто молодий.

Тоді пішов до другого, третього. Із восьмої спроби його таки мобілізували і 15 квітня солдат став до лав 3-ї окремої танкової бригади, а вже в серпні потрапив до розвідувальної роти й вирушив у бої на Харківщині.

Саме там отримав свій позивний. Роман пригадує, як на одній із відбитих у росіян позицій знайшов японську катану. Подарував її офіцеру, з яким працювали розвідники. Той і запропонував йому обрати між «Катана» та «Самурай». Обрав друге.

Та найбільше на Харківщині, зізнається військовослужбовець, вразили не бої, а спустошені села. Війна для нього була не лише про фронт, а про те, що залишалося після нього.

«Корови блукали покинутими вулицями. Контужені коні, що вже не реагували на вибухи. Зруйновані господарства, закинуті городи, людські домівки без людей», – ділиться «Самурай».

Смерть підійшла до розвідника зовсім близько 10 листопада 2024 року. Тоді група бійців потрапила у ворожу мінну пастку. Троє військових підірвалися. Роман отримав важке поранення ноги. Він намагався повзти через поле, але втрачав свідомість через велику крововтрату. Побратими винесли його до машини.

Далі були 11 місяців лікування та 14 операцій. Зрештою, лікарі дали можливість демобілізуватися за станом здоров’я. Але Роман відмовився:

«Це мій підрозділ, я тут був всю війну…»

Сьогодні «Самурай» продовжує службу й каже, що залишатиметься в строю стільки, скільки буде потрібно. А після війни, зізнається, мріє про власну справу, родину і дім.

Читайте також історію 49-річного сапера із Хмельниччини, який будував укриття для дитсадків, а тепер розміновує фронт. 

(Фото: Хмельницький ОТЦК та СП/Фейсбук)

ТЕМА: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook