Продовжує династію військовослужбовців: історія командира понтонного взводу із Хмельниччини

Владислав – командир понтонного взводу 211-ої понтонно-мостової бригади, родом із Хмельницької області. Він продовжує династію військовослужбовців і нині відточує справжнє мистецтво навчання і злагодження особового складу.

Історією побратима поділились у 211-ій понтонно-мостовій бригаді.

Свій шлях Владислав розпочав ще в Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 16 років вступив до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, де здобув спеціальність управління інженерними підрозділами військ та сил, а набутий досвід та навички зробили з нього справжнього лідера.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, пригадує військовий, здобувачі освіти в академії одразу перейшли до практики: постійні заняття на полігоні, стажування в різних частинах та бойова підготовка.

«Це й сформувало мене як командира. А вже з 2025 року я з гордістю служу командиром понтонного взводу і впевнений: справжня сила – у відданості своїй країні та команді, бо разом ми непереможні!», – наголосив Владислав.

Разом із ним у військову частину потрапили дві дівчини-військовослужбовиці. З ними разом навчалися у академії, а тепер служать пліч-о-пліч в одній бригаді, допомагають одне одному у всьому

У родині Владислава- майже всі військовослужбовці. Тому хлопець із дитинства хотів стати справжнім захисником.

«Мій батько військовий, і він завжди був для мене прикладом справжнього чоловіка, захисника та відданого воїна! Я мріяв коли підросту, бути таким же – сильним, мужнім, незламним і відповідальним як він, саме тому з раннього дитинства я дуже хотів стати військовим. Ось і збулась моя мрія!», – каже він.

Щодо своєї роботи та обов’язків, то, за словами Владислава, для нього відповідальність командира понтонного взводу – не просто посада та робота, а справжнє мистецтво навчання і злагодження особового складу.

«Моя робота полягає у глибокому знанні технічної бази та у щоденній роботі з людьми – це найскладніше, але водночас і найважливіше завдання. Важливо пояснити кожному, чому їхня робота має значення, навчити та показати всі нюанси власним прикладом. Лише так можна досягти повного розуміння і злагодженої роботи. Коли вдається створити справжній колектив, де кожен відчуває підтримку і відповідальність, тоді наша робота стає якісною і ефективною, а це вже успіх у будь-якій військовій справі», – ділиться захисник.

Владислав наголошує, що переправляти людей та техніку безпечно і швидко можливо лише завдяки згуртованому підрозділу. Саме єдність команди гарантує виконання всіх поставлених завдань на найвищому рівні. Коли кожен розуміє свою роль і працює злагоджено, жодна переправа не стане на заваді.

Про досвід виконання бойових завдань пригадує:

«Найбільше мене вразили поїздки на Схід: прифронтові території з сірою, неприємною атмосферою, де всюди розруха, все знищено, але водночас люди залишаються згуртованими. Тут панує злагоджена робота і справжня підтримка один одного. На Сумському напрямку разом із бійцями бригади ми активно займалися будівництвом та укріпленнями фортифікаційних споруд – це справжній виклик і водночас велика відповідальність».

Командир зізнається, що його найзаповітніша мрія – це мир і кінець війни. Опісля планує продовжити службу в ЗСУ, щоби разом відбудовувати нашу країну.

А всіх, хто ще вагається, Владислав закликає долучатись до захисту України і боронити найцінніше і найрідніше, що маємо.

Нагадаємо, раніше ХМ-ІНСАЙД публікував історії інших військовослужбовців 211 понтонно-мостової бригади: Андрія — командира відділення важких механізованих мостів та Юрія — водія електронавантажувача автомобільного відділення спецмашин. А також Вадима – командира відділення плавальних інженерних машин. 

(Фото надані групою комунікацій 211 понтонно-мостової бригади)

ТЕМИ: ВІЙСЬКО

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook