Скелет дитини та давні артефакти відкопали під муром замку на Хмельниччині

Давнє поховання маленької дитини та артефакти XVII-XVIII століть викопали під час археологічних досліджень під муром Меджибізького замку на Хмельниччині. Наразі обставини будівництва цього муру для археологів залишаються загадкою.

Такі розкопки на північно-східній ділянці муру проводяться вперше. Про це розповів Суспільному завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Віктор Вєтров.

За його словами, у першому шурфі знайшли дитячий скелет.

“На рівні 20 сантиметрів від поверхні було поховання дитини, приблизно рік-півтора. Розташовано вздовж стіни головою на захід. Вірогідне датування – приблизно 200 років”, – сказав Вєтров.

Під скелетом, наголосив археолог, були залишки кераміки XVII-XIX століть. У нижній частині шурфу — кахлі XVI сторіччя. Майже на двометровій глибині дісталися нижньої цокольної частини фундаменту муру.

В археологічних дослідженнях беруть участь студенти історичного факультету Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Один із них — Ілля Гуцул — поділився знахідками:

“Працюю півтори години. За цей час було знайдено декілька шматків кераміки. Під час розкопок іноді трапляються такі знахідки, як сьогодні – кілька уламків від донної частини глечика. Тут же ми виявили й металеву пряжку, яка кріпилася до одягу та виконувала роль ґудзика”.

Крім того, інші учасники розкопок знаходили кістки тварин, керамічні кахлі.

Доцент кафедри академії Сергій Семенюк розповів, що студенти уже шостий рік поспіль проходять археологічну практику у заповіднику “Межибіж”:

“Головне завдання нашої практики, це простежити як артефакти із розкопу стають музейними експонатами. Через чистку, через камеральну роботу, через реставраційні роботи”.

А от саме у цій частині північно-східного муру Меджибізького замку розкопки проводяться вперше. За словами Віктора Вєтрова, планують заглибитись ще на 40 сантиметрів і дістатися нижньої частини фундаменту. Товщина цього замкового муру сягає півтора-два метри.

“До цього часу тут не проводили жодних шурфів чи розкопок, тож обставини будівництва цього муру залишаються для нас загадкою. Шурф №2 дозволяє дослідити місце, де мур з’єднується з бастеєю, а ще один шурф ми заклали на ділянці з бійницями та тріщинами в стіні, щоб зрозуміти, як саме зводили цей фрагмент та вирішити цілий комплекс питань”, – пояснив археолог.

За його словами, зі знайдених артефактів — залишки пляшок кінця XVIII століття. А також аналог сірників 400-літньої давнини.

“Ще цікава знахідка, це кресало XVII сторіччя. Як і за часів Київської Русі таким металевим кресалом висікали з креміння вогонь. Брали шматок кремінню, вдаряли кресалом, іскри падали на трут, вогонь запалювався. Такі мобільні сірники”, – поділився Вєтров.

Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, нові артефакти дохристиянської епохи знайшли археологи під час розкопок у Старому замку в Кам`янці-Подільському.

(Фото: скриншоти з відео Суспільне. Хмельницький))

ТЕМА: КУЛЬТУРА

Підписуйтесь та слідкуйте за новинами Facebook