Великоднє богослужіння на місці прадавнього храму планують провести в громаді на Хмельниччині

Культура

Провести Великоднє богослужіння та освячення пасхальних кошиків на місці церкви 12-го століття на пагорбі біля колишнього скельного монастиря планують в селі Маліївці, що на території Дунаєвецької селищної тергромади.

Ініціатором є директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець. Така ідея вже отримала схвальні відгуки місцевих мешканців. Про це вона розповіла журналістам ХМ-ІНСАЙД.

За її словами, вперше упродовж останнього майже століття традиційне для християн східного обряду освячення пасок відбудеться на місці старовинного храму поблизу відомого водоспаду. Проведе його Владика Марк, титулярний єпископ Дунаєвецький Православної Церкви України. Долучиться столичний професійний жіночий хор.

Каже, у Маліївцях є діюча церква московського патріархату. Проте, враховуючи нинішню ситуацію в Україні, вважає недопустимим продовжувати молитися російською мовою зі священниками, які підпорядковуються країні агресору і вбивці.

Якщо село вирішить – нехай парафія переходить до української церкви. Але ми даємо право вибору, альтернативу. Розуміння й відчуття духовної спадковості в мене було завжди. І от зараз, порадившись із українським духовенством та владою села, вирішили провести богослужіння на місці храму, яке історично уособлює нашу культуру і традиції. Думаю, це буде прекрасно – відновити ці традиції і молитися в святому місці”, – зауважує Анастасія.

Церква біля водоспаду на пагорбі села Маліївці (початок 20-го століття), зруйнована “совєтами”

Аби під час освячення не зашкодити місцевості, яка має унікальне археологічне значення, тут змайструють спеціальні конструкції для людей. Адже згодом на місці церкви, де зараз пам’ятний знак, планують проводити розкопки і відбудувати на старих фундаментах древній храм. Також водоспад є пам‘яткою археології і стоїть на черзі, щоби увійти до території музею-заповідника.

Ми так багато втратили, у нас так багато вкрали і знищили – ми маємо право на справедливість і на своє, українське. Колись моя бабуся Олександра Соколова не дала знищити печери скельного монастиря і за власні гроші купила трубу на водоспад. В 2009 році, зі створенням громадської організації “Малієвецька спадщина”, печери прибрали від сміття, побілили і поставили перші ікони. Відтоді люди постійно приносять сюди ікони і моляться”. – розповідає керівниця музею-заповідника.

Одна із печер скельного монастиря сьогодні

За версією дослідників, у скельних печерах в Маліївцях розміщувалося капище, подібне до монастиря на Бакоті. Тут в 11-12 століттях служили перші месіонери, які жили віддалено і прославляли Бога. Саму печеру пов’язують із давнім монастирем та ім’ям народного героя Устима Кармалюка. Верхня печера носила ім’я Різдва Іоанна Предтечі. Нижня – святого Онуфрія, там стояла його статуя. Після руйнації обителі у другій половині 17-го століття, монастир, як унійний, відновили в 1708 році за допомогою подільського судді Пепловського. У 1763 році над скелею було збудовано Хрестовоздвиженську церкву. У 1795 році її передали православному духовенству. Нову церкву збудували наприкінці 19-го століття, а в міжвоєнний період її було знищено “совєтами”. Вже за часів незалежності України на місці церкви біля хреста за кошти благодійників встановлено пам’ятну стелу.

Нагадаємо, в Маліївцях знайшли фрагменти давньої скульптури святого, яку вважали втраченою.

(Фото надані Анастасією Донець)

Дізнавайтеся новини першими на Телеграм